Про тварин

Пасеться на лугу тварина:

Пухка і сіра, як хмарина.

Вона нам вовною дає

Турботу і тепло своє.

(Вівця)

 

Довгі вуха, куций хвіст,

До мисливства в нього хист:

Все знаходить навмання

Це маленьке _ _ _ _ _ _.

(Цуценя)

 

З квіток мед вона збирає

І у вулику ховає.

Кружляє цілий день мала

Здогадались хто? _ _ _ _ _ _.

(Бджола)

 

В нас гуляє біля тину,

Має носик-намистину,

Сам він схожий на будячок

Це колючий _ _ _ _ _ _ .

(Їжачок)

 

Вона живе в болоті,

Зелена, як трава.

І цілий день нам чути

З болота „ква-ква-ква”.

(Жаба)

 

Я вночі дзижчу на вухо,

Та не джміль я і не муха.

Непомітно вас я – кусь!

Й крові вашої на’пюсь.

(Комар)

 

Не боїться ця пташка зими,

Сало любить вона, так як ми.

Жовта грудка та сиві крильця.

Здогадалися, хто це? _ _ _ _ _ _.

(Синиця)

 

І ввечері і зранку

Вартую я на ґанку.

І кусаю, і гарчу-

В дім чужих не пропущу.

(Собака)

 

Здивувалась дітвора:

„Це тварина чи гора?

Як же їсть він, як він п’є?”

А для цього хобот є!

(Слон)

 

В мене довгий хоботок,

З квіт збираю я пилок.

Ще яскраві крильця маю,

Безтурботно я літаю.

(Метелик)

 

Величезний цей хижак

На людей наводить жах.

Проживає в річці Ніл

Небезпечний _ _ _ _ _ _ _ _.

(Крокодил)

 

В хаті я мишей ганяю,

Вуса ще з дитинства маю,

Лапкою миюся щодня.

Я пухнасте _ _ _ _ _ _.

(Кошеня)

 

Невеличка та сіренька

В норці мешкаю тихенько.

Уночі по хаті – нир,

Я шукаю сало й сир.

(Миша)

 

В морі плаваю на дні,

Там спокійніше мені,

Як желе мої боки:

І прозорі, і м’які.

Якщо зловиш мене ти –

Можу руку обпекти!

(Медуза)

 

Я в ґадзівстві допомога

Маю вим’я і два роги.

Цілий день траву жую,

Молоко смачне даю.

(Корова)

 

В нього крила, в нього вуса,

Трохи я його боюся.

Як летить – так чути звук.

Бронзовий великий _ _ _.

(Жук)

 

Довго воно в яйці сиділо,

Мати його гріла.

Шкаралупу воно пробило

І розправило крила.

Наче сонечко жовтеньке,

Воно маленьке і тепленьке.

(Курча)

 

У лусці мої боки –

Вони холодні та слизькі.

Плавати можу досхочу,

Та усе життя мовчу.

(Риба)

 

Птаха ця живе на морі,

Там літає на просторі.

Дзьобом рибу ловить влучно,

А співає різко й гучно.

(Чайка)

 

Швидко бігаю в траві,

Спробуй ти мене влови!

Міцно хвостик мій тримай,

Та збіжу я, так і знай.

Я тваринка непроста –

Проживу і без хвоста.

(Ящірка)

 

В річці риба проживає-

Довгу морду вона має,

Гострі зуби, хижу вдачу –

В річці всі від неї плачуть.

(Щука)

 

У хазяїна живу,

Сіно їм, овес, траву.

Працьовита я, грайлива,

Довгий хвіст, пухнаста грива.

(Кобила)

 

В лісі тваринка живе полохлива,

Добра, пухнаста, та дуже ляклива.

Вушка вона притискає свої,

Шурхіт усякий лякає її.

(Заєць)

 

Я пасуся на лужку

В хутряному кожушку.

Гострі ріжки бе-бе-бе,

Налякаю я тебе.

(Коза)

 

Птах моторний,

Як сажа чорний,

Їсти черв’яків мастак

Це спритний звичайний _ _ _ _.

(Грак)

 

В лісі у норі живе,

Дуже хитрою сливе.

Низька тварина ця на зріст,

Хутро руденьке,пишний хвіст.

Найкраща в лісі витівниця.

Ну що, впізнали? Це _ _ _ _ _ _.

(Лисиця)

 

У хаті зачинилася,

Тихенько причаїлася,

Та сидить німа від страху.

Ви впізнали _ _ _ _ _ _ _ _?

(Черепаха)

 

Відкриваються щоночі

Величезні її очі.

Землю темрява вкрива-

Полювать летить _ _ _ _.

(Сова)

 

Як на гойдалках на гілках

Вони плигають у клітках.

Граються, кривляються,

Разом забавляються.

А веселі ці малята-

Пустотливі _ _ _ _ _ _ _ _ _.

(Мавпенята)

 

Він незграбний і товстий,

Завжди він чомусь сумний.

А на лобі в нього ріг,

Ця тварина _ _ _ _ _ _ _ .

(Носоріг)

 

Є горішки і грибочки

У дуплі на мотузочку.

Плигаю по гілочкам,

Я – руденька _ _ _ _ _ _ _.

(Білочка)

 

Заповзята трудівниця,

Вона праці не боїться.

Дуже сильна ця комаха

Називається _ _ _ _ _ _.

(Мураха)

 

У савані проживає,

Чорно-білі смужки має.

І весела, і пригожа,

На конячку нашу схожа.

(Зебра)

 

Має жало ядовите,

Як мотузка в’ється.

Спритна, влучна та холодна.

Як вона зоветься?

(Гадюка)

 

На дні річному проживаю,

Я небезпечні клешні маю,

Довгі вуса, чорні очі,

А вперед іти не хочу!

(Рак)

 

Хто з вас цю тварину знає?

Хто скоріше відгадає?

Гладенький бочок,

Рожевий п’ятачок,

І хвостик – крючок!

(Порося)

 

Надувається, ґелґоче,

Наче щось сказати хоче.

Бігає туди-сюди,

Краще його обійди!

(Індик)

 

Будить будильник нас кожного ранку,

Він кукурікає гучно на ґанку.

Всі прокидаються, сонце встає –

На кожнім подвір’ї будильник цей є.

(Півень)

 

Його дзьобик – молоток,

В лісі чути: „ток-ток-ток”.

Він з кори комах виймає,

Про дерева щиро дбає.

(Дятел)

 

Може скрізь вона літати,

Бо нема своєї хати.

Яйця іншим підкидає,

Скільки кому жити – знає!

(Зозуля)

 

Засвітились серед ночі

В темній хащі жовті очі.

Наче лісу грізний дух –

Гострі ікла, сірий смух.

Полювати йде хижак.

На весь ліс наводить жах.

(Вовк)

 

Він мисливець хоч куди –

Сітки ставляє завжди.

А тоді сидить та слуха –

Чи не попадеться муха?

Вириватися не слід!

З’їсть він муху на обід.

(Павук)

 

Ходить — бродить по двору

І лякає дітвору.

Загелгоче, зашумить,

Наче зараз полетить.

Розбігайтеся, малята,

Бо почне він вас щипати!

(Гусак)

 

Вона в морі промисляє,

І людей, і риб лякає.

Гострі зуби в два ряди,

Ось плавець стирчить з води.

Краще б в морі потонула

Ця страшна, бридка _ _ _ _ _.

(Акула)

 

Чув я десь таке повір’я:

Коли в птаха біле пір’я,

Птах цей символ миру в світі.

Як же він зоветься, діти?

(Голуб)

 

Ходить птаха по подвір’ю:

Гребінець, бородка, пір’я.

А якщо сіда в гніздечко –

Нам несе вона яєчко.

(Курка)

 

Взимку спить цей звір в барлозі

І прокинутись невзмозі.

Смокче лапу уві сні.

Хто це? Підкажіть мені.

(Ведмідь)

 

Крильца прозорі в цього вертоліта,

Над нами літає він майже все літо.

Для нього посадочна смуга – кульбабка,

А цей вертоліт – звичайнісенька _ _ _ _ _.

(Бабка)

 

Хоч бачить він пагано,

Але копа старанно.

Під землею вирив хід

Сліпкуватий сірий _ _ _ _.

(Кріт)

 

В нього лапи й дзьоб червоні,

Не годуй його з долоні.

Дуже гучно заґелґоче,

І тебе вщипнути схоче.

(Гусак)

 

Ця птаха тендітна та сильна,

Пливе вона в річці повільно.

Шия довга, наче спиця,

А постава, як в цариці.

(Лебідь)

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*