Тема. Школа ввічливості. Гостини

Мета: з’ясувати сутність понять увічливий; уважний, байдужий, грубий, чемний, нечемний; ознайомитись із правилами етичної поведінки серед оточуючих.
Обладнання: вірш С. Погорєловського «Ввічливий»; моральні задачі; ігри; правила; оповідання В. Сухомлинського «Скупий».
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як повинні поводитись учнів з дорос¬лими, учителями, товаришами, батьками, сторонніми людьми, тобто про ввіч¬ливість. Що, на вашу думку, означає слово ввічливість?
Читання вірша С. Погорєловського «Ввічливий».
, Запитання.
— Кого ж можна назвати ввічливим?
— Пригадайте, які твори чита¬ли про ввічливість. («Чарівне слово» В. Осєєвої)
— Чому хлопчикові всі відмовля¬ли на його прохання?
— Хто допоміг йому стати ввічливим?
— Коли потрібно вжива¬ти «чарівне слово»?
— Які ще ввічливі слова ви знаєте? (Відповіді учнів.)
III. Розповідь учителя
— Діти, я вам розповім про один випадок, що стався з Вітею і його сестрич¬кою Олею, а ви подумайте, як можна оцінити поведінку хлопчика.
Повернувшись зі школи, Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сест-ричка Оля.
— Вітю, дістань, будь ласка, з етажерки мою книжку.
— Не заважай! — крикнув на неї Вітя. — Хіба ти не бачиш, що мені ніколи?
— Пробач, Вітю, я більше не заважатиму,— сказала Оля й пішла до другої кімнати, до своїх іграшок…
— Як поводився Вітя? Що він повинен був зробити? (Міркування учнів.)
— Послухайте, як Галя ставилась до своєї матері.
Сьогодні мама пізно повернулася з роботи, бо затрималася на зборах. Вона зайшла до кімнати й помітила чорні сліди від ніг, що вели у світлицю. Прийшовши туди, побачила свою доньку Галю, яка сиділа в батьковому кріслі й читала книж¬ку. Біля крісла стояли її брудні туфлі, а на столі лежали книжки, хліб, печиво.
— Галю, чому ти ввійшла в кімнату з брудними ногами? Чому не прибрала зі столу? — запитала мама.
— Мені ніколи. Не займай мене. Я читаю цікаву книжку.
— Галю, поприбирай тут, а я піду приготую чаю.
— А що ти завтра робитимеш? Завтра ж вихідний.,.
— Як можна оцінити поведінку Галі? Що потрібно було зробити Галі? Хто в нашому класі найввічливіший? Зараз перевіримо.
— Вийди, Олю, будь ласка, в коридор, а потім зайди в клас і, дотримуючись всіх правил ввічливості, попроси книжку. (Оля виконує завдання, учні аналізу¬ють її поведінку.)
IV. Моральні задачі
1. Вчителька дає завдання Олегові:
— Піди, будь ласка, Олежку, в учительську й принеси журнал. Покажіть, як це потрібно зробити.
2. Черговому потрібно звернутися негайно до вчительки, а вона в цей час роз¬мовляє з батьком Оленки. Що потрібно зробити?
3. Олег зустрівся в дверях із Надійкою. Що він повинен зробити?
V. Гра «Ми — ввічливі діти»
Учитель розповідає, а діти хором вставляють ввічливі слова.
— Мама послала Маринку до тьоті Ліди за книжкою. Маринка подзвонила в двері і сказала: «… (Добрий день)*. Тьотя Ліда саме відпочивала, дівчинці ста¬ло незручно і вона мовила: «…(Пробачте, будь ласка)*. Тьотя Ліда дала дівчин¬ці книжку. Маринка сказала: «… (Дякую;до побачення)* — і пішла додому.
VI. Робота над оповіданням В. О. Сухомлинського
СКУПИЙ
Вечоріло. Сашко, повертаючись додому, весело наспівував пісеньку. Раптом плач перервав його пісеньку. Сашко повернувся. Біля стовпа стояла дівчинка років п’яти І голосно плакала, розмазуючи по обличчю сльози.
— Ти чого? — запитав Сашко. Дівчинка заплакала ще голосніше:
— Я… заблукала.
— А де ти живеш? .-
— Біля парку. ,
— Це далеко від мого будинку,— подумав Сашко,— Для чого мені туди йти? І Сашко пішов далі, наспівуючи пісеньку.! Але вже не так співалося — думка
про дівчинку не давала йому спокою. Сашкові стало соромно, і він повернув назад.
— Дівчинко, ти не плач! Я проведу тебе додому.
Він узяв дівчинку за руку, і вони пішли до її будинку.
— Я навчу тебе співати пісеньку. Хочеш? .
Запитання. Як вчинив Сашко? Як би ви зробили в такому випадку?
VII. Моральні правила
• Будь завжди ввічливим, чуйним і уважним.
• Зустрінеш знайомих — привітайся.
• Припустився помилки, проявив грубість — проси пробачення.
• Завжди допомагай літнім людям, товаришам, молодшим.
• У громадських місцях не штовхайся, поступайся місцем інвалідам, літнім людям, жінкам з дітьми.
• Ніколи не перебивай співрозмовника, навіть тоді, коли ти з ним не згодний, вислухай його до кінця і тільки тоді висловлюй свою думку.
• Дружи із «ввічливими» словами.
VIII. Робота над матеріалом підручника
— Розгляньте малюнки (С. 72). Висловіть свою думку про кожного з дітей. Робота за підручником (С. 73).

1) Загадка для хлопчиків.
2) Словничок ввічливих слів.
3) Читання оповідання «Місто навпаки»,
IX. Підсумок уроку
— Якою повинна бути ввічлива людина?
— Чи вважаєте ви себе ввічливою дитиною? Доведіть на прикладах.
X. Домашнє завдання
1) Опрацювати статтю підручника.
2) Скласти міні-твір «Ввічливість — це…» (усно).

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*