Тема:Я. ЩОГОЛІВ «ЗИМОВИЙ РАНОК»,- М. РИЛЬСЬКИЙ «ЗИМА»; ЛЕСЯ УКРАЇНКА «СНІГ З МОРОЗОМ ПОМОРОЗИВ…»

Мета: вчити учнів правильно, виразно читати поетичні твори, аналізува¬ти їх; збагачувати словниковий запас учн^в; розвивати у дітей мислення, кмітливість, зв’язне мовлення, спостережливість; виховувати в учнів лю¬бов до краси зимового світу.
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Чистомовка.
Ма-ма-ма — прийшла до нас зима.
Ло-ло-ло — кучугури намело.
Ем-ем-ем — саночки візьмем.
Дем-дем-дем — на гірку підем.
Ам-ам-ам — ой, весело нам.
2. Скоромовка «дощиком».
Їхав грудень возом,
Віз мішок морозу,
До морозу криги,
А до криги — снігу.
3. Вгадай предмет за ознаками.
Білий, пухнастий, м’який —… (сніг). Холодна, люта, морозна —… (зима). Злий, тріскучий, лютий —… (мороз).
4. Гра «Блискавка».
Сніг, зима, іній, мороз, заметіль, холод, холодний.
— Яке слово зайве?
— Яким одним словом можна об’єднати всі ці слова? (Зима)
II. Повідомлення теми і мети уроку
— За вікном — чарівна красуня зима. Краса зимової природи на¬дихала поетів. За допомогою художнього слова вони яскраво і точно передають образи і зимового ранку, і засніженого саду, і поля.
Отже, дітки, вирушаймо у світ зимової краси і зимових див!
III. Опрацювання вірша Я. Щоголева «Зимовий ранок»
1. Читання вірша вчителем.
— Яку картину природи ви уявляли, слухаючи вірш?
2. Словникова робота.
Зграя вище ближче кришталем промінь промінь Читання слів «буксиром» за вчителем.
3. Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».
— Чому автор називає ранок веселим?
— Яку саме зиму змальовує поет?
— Які птахи згадуються у вірші?
— Як ви розумієте виділені слова?
4. Гра «Диктор телебачення».
Читати текст, періодично відводячи погляд, щоб подивитися на глядачів.
5. Упізнайте рядки (читання з плаката).
Сн..г ..сн..м кр..шт..л..м бл..щ..,
Л..Т..Й Х..Л..Д Д..П..К.., С.нц.. вг..р.. ПЛ..Н.. В..Щ.., Т..н.. гр.. ЗД..Л..К..
Фізкультхвилинка
IV. Опрацювання вірша М. Рильського «Зима»
1. Гра « Бджілки ».
Напівголосне’читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.
— Яка ще пора року, крім зими, згадується у вірші?
2. Словникова робота.
Сніжно-синя многошумна холоднюча пухнастий кришталем завія
3. Читання вірша учнями. Гра «Дощик».
— Які слова у вірші повторюються?
— Які слова вірша розповідають про зиму? Які — про весну?
— З яких речень складається вірш?
V. Опрацювання вірша Лесі Українки «Сніг з морозом поморозив»
1. Самостійне читання вірша учнями.
— Яку пору року, крім зими, згадує поетеса?
— З яким настроєм читається вірш? (Із надією, зі сподіванням)
2. Читання вірша учнями.
Гра «Хвилі»
Ведучий задає «тон» і «темп» читання.
Вірш читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо.
— На що нарікають діти?
— До чого їх закликає поетеса?
— Прочитайте спонукальне речення.
— Що зробила зима?
— Що зробить літо?
3. До слів-назв предметів дібрати слова-назви дій.
Сніг з морозом —… (поморозив); літо —… (прилине); годинонька —… (прийде); зима —… (згине); поле —… (заквітне, зазеленіє); весна—…(вкриє).
— Які пестливі слова вживає поетеса?
VI. Підсумок уроку
— Що об’єднує вірші, які ми читали?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
— Що приносить зима дітям?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірші, намалювати малюнок до одного з них.

ТЕМА . В. СУХОМЛИНСЬКИЙ «ЯК ЖЕ ВСЕ ЦЕ БУЛО БЕЗ МЕНЕ?», «ПО ВОЛОСИНЦІ»

Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з оповіданнями; вчити учнів свідомого,правильного, виразного читання вголос і мовчки; формувати
мовленнєві уміння; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення.
Хід УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Читайте швидко й чітко.
Норці не потрібна нірка,
Норка носить теплу шкірку.
2. Навчіться читати виразно.
ЛІНЬКИ НАПАЛИ
Чом це ти,котику,
Довго так спиш?
Чи ліньки на тебе напали?
Ми вже й із лісу
З татом прийшли —
Грибів-маслюків
Назбирали.
Чом це ти звичку
Таку собі взяв:
Довго на ліжку валятись?
Хто ж бо захоче
З лінивцем таким,
Невмиваним, заспаним,
Гратись?
М. Томенко
— Що засуджує автор у цьому вірші?
— Чи добре бути лінивим?
3. Чистомовка.
Енька-енька-енька — донечка маленька.
Ає-ає-ає — маму все чекає.
Ила-ила-ила — посуд перемила.
Ла-ла-ла — квіти помила.
Иця-иця-иця — росте в мами помічниця.
4.Читайте вірш декілька разів.
У ЛУЗІ
Заєць в лузі
Сіно косить,
А зайчиха
В скирту зносить,
А малесенькі зайчата,
Куцохвостики вухаті,
Возять возом сіно
В хату,
Щоб було м’якенько
Спати.
А. Костецький
— Що читали? (Вірш)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
— Які ще жанри літератури, крім віршів, ви знаєте?
— Прочитайте назву розділу.
Оповідання — це розповідний, прозовий твір про різні випадки з життя людей, тварин. На відміну від віршів, речення в оповідання не римуються.
ІІІ. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як же все це було без мене»
1. Читання оповідання вчителем.
— Над яким питанням задумалася Яринка?
— Скільки їй минуло років?
2. Словникова робота.
доньці довкола
сорочечка шкільне
сплеснула приміряє
тиждень викладеного
3. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.
— Прочитайте питальні речення.
— Чиї це слова?
— З якою інтонацією ставила запитання Яринка? (Здивовано)
— Як слід читати слова мами? (Спокійно, лагідно, розмірено)
Фізкультхвилинка
4. Читання оповідання учнями.
Гра «Не перерви ланцюжок».
— Чому мама витягла з шафи всі Яринчині платтячка?
— Що побачила Яринка серед викладеного одягу?
— Прочитайте, якою була сорочечка? З чим порівнює її автор?
— Чому здивувалася Яринка?
— Що найбільше вразило дівчинку?
— Чи доводилося вам переживати такі почуття?
5. Читання оповідання за особами.
6. Гра «Котик і мишка».
Першою починає читати «мишка». Коли вона прочитає декіль¬ка слів або речення, то починає читати «котик». Він намагається на¬здогнати «мишку». Гра припиняється, коли обидва учні читають од¬не й те саме.
7. Складання характеристики дійових осіб.

Турботлива
Допитлива Мама
Уважна Яринка
добра
маленька

здивована
бережлива

— Доведіть свій вибір словами тексту.
8. Робота над ілюстрацією до оповідання.
— Розгляньте уважно малюнок.
— Кого ви на ньому бачите?
— Якими рядками оповідання ви підписали б малюнок?
9. Робота в групах.
Скласти словесний малюнок до оповідання.
10. Гра «Диктор телебачення».
Читати текст, періодично відводячи погляд, щоб подивитися на глядачів.
V. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «По волосинці»
1. Читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Чого воно нас вчить?

Словникова робота
Онука
весняного
першокласник
ледаченьким
вузлик
пляшку
в дзьобик
волосяне
щоразу
хвилювання
прийшовши
працьовита

— Читання слів учнями «дощиком».
— Назвіть слова-антоніми. (Ледаченьким — працьовита)
3. Читання оповідання учнями хором.
Гра «Дощик».
— Яка пора року описується в оповіданні?
4. Робота над аналізом змістом оповідання з елементами вибірково¬го читання.
— Хто пішов до лісу?
— Скільки років було Петрикові?
— Що дала бабуся нести Петрикові?
— Чому він не захотів нести вузлик? Чи справді він був дуже важким?
— Про що це свідчить?
— Що зробила бабуся з онуком, прийшовши до лісу?
— Що вони побачили? Яке було гніздо? Прочитайте.
— Що так вразило хлопчика?
— Чому він замислився?
— Яка головна думка оповідання?
5. Читання оповідання «ланцюжком».
— Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.
— Як пташка будувала своє житло? Прочитайте.
6. Робота над ілюстрацією до оповідання.
— Що зображено на малюнку?
— Якими словами тексту можна підписати цей малюнок?
7. Гра «Читання Незнайка».
Учитель читає речення, замінюючи деякі слова. Учні повинні помітити «помилку», прочитати речення правильно.
8. Гра «Розвідники».
— Скільки разів у тексті зустрічається слово?
I група: бабуся;
II група: Петрик.
9. Перевірте себе, з’єднайте частини речення.

Першокласник Петрик… …бабуся з онуком сіли відпочити.
Прийшовши до лісу,… …був ледаченьким хлопчиком
Пташка швидко літала до гнізда,… …й глянув на кущ.
Петрик підвівся… …щоразу приносячи по волосинці.
IV. Підсумок уроку
— Що сподобалося сьогодні на уроці?
— Чого вчить нас прочитане оповідання?
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Що вас найбільше вразило?
V. Домашня робота
1. Переказувати оповідання.

2.Читати оповідання, дібрати прислів’я до нього.

Тема. Л. ГЛІБОВ «КОТИЛАСЯ ТАРІЛОЧКА», «ХТО ДОНЯ?»,О. СЕНАТОВИЧ «БІГЛИ ДІТИ ПОВЗ ЯЛИНКУ…»; Т. КОЛОМІЄЦЬ «ЗАГАДКА».

Мета: ознайомити учнів із віршами-загадками; вчити розгадувати за¬гадки, відшуковувати в них ключові слова; розвивати образне мислення учнів уміння зіставляти, аналізувати; виховувати любов до рідної мови, кмітливість, увагу; стимулювати уяву, допитливість; удосконалювати навички виразного, свідомого читання.
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка.
Взяв з доріжки Гришка кішку —
Хай спіймає кішка мишку.
2. Мовні загадки-жарти.
З «т» — скрізь тихо, З «м» — для їжі лихо:
Погризе, ще й у нору занесе. {Тиша — миша)
З «м» — на городі росте, З «р» — у воді живе. (Мак — рак)
Без «т» — коли вода кипить, А з «т» — з дерев звисають. (Квіти — віти)
3. «Зоряна година».
Із букв слова соловейко скласти слова.
(Соло, коло, колесо, воло,лев…)
4. Читайте, доповнюйте склади, утворюйте слова.
Кро — ки кро — кодил ли — це ли — сиця
кро — лик кро — на ли — па ли — стопад
кро — пива кро — хмаль ли — пень ли — стоноша
5. Читайте, відповідайте: який? яка? яке?
Будинок — …
білка —…
лев—…
зірка—…
пиріг —…
бабуся —…
6. Додайте слово.
Лащиться (хто?) —… (собака).
Дзвенить (що?) —… (струмок, дзвінок).
Віє (що?) —… (вітер).
Гуркоче (що?) —… (грім).
Блимає (що?) —… (блискавка).
Малює (хто?) —… (художник).
Повзе (хто?) —… (гадюка).
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Червоний колір,
винний смак,
Кам’яне серце.
Чому то так? (Вишня)
— Що таке загадка? (Загадки — стислі поетичні, а іноді — й про¬зові твори, які у «прихованій формі» зображують окремі предмети чи явища, не називаючи їх.)
— Які слова допомогли вам відгадати загадку?
— Хто складав загадки? Для чого?
— Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допитливість.
Загадки писали й українські поети. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із загадками Леоніда Глібова.
ІІІ. Опрацювання загадки Л. Глібова «Котилася тарілочка»
1. Ознайомлення з біографією поета.
— Леонід Глібов народився 5 березня 1827 року на Полтавщи¬ні. Дитинство Льолика — так називали хлопчика у родині — мину¬ло в селі Горбак Кременчуцького повіту. Лише у віці 13 років він по¬чав навчання у Полтавській гімназії.
Леонід багато читав, особливо захоплювався поезією Пушкіна, Лєрмонтова. Починав складати вірші спочатку російською мовою,а потім — українською. Свої твори друкував під псевдонімом Ді¬дусь Кенар. Розповідають, що його батько колись купив такого спі¬вучого кенаря, що через нього сусіди прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенар». Це прізвисько і згадав Глібов, віддаючи до друку свого першого вірша для дітей. За своє життя Л. Глібов напи-сав понад 50 віршованих загадок. Ми опрацюємо лише дві з них.
2. Читання загадки «Котилася тарілочка» вчителем до слів «…стало жаль усім».
— Хто зможе відгадати загадку?
— Скільки буде відгадок?
— В яких словах сховались відгадки? (Золота тарілочка, чор¬на баба)
3. Словникова робота.
Жар крутій хорошая
туман котилася золотая
жарти забавляла синій
тарілочка заховала покриє
Читання слів «буксиром» за вчителем.
— На яке запитання відповідають слова першого стовпчика?
— Яке слово «зайве» у другому стовпчику? (Крутій)
— У третьому? (Покриє)
4. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.
— Знайдіть і прочитайте опис сонця, опис ночі.
— Із чим поет порівнює сонце? А з ким — ніч?
5. Читання загадки учнями «ланцюжком».
— В якому значенні вжито слово золотая?
— Доберіть синонім до слова ясне (яскраве), антонім до слова чорна (біла).
6. Гра «Луна».
«Сильніший» учень читає речення, а «слабший» читає це речен¬ня після прослуховування.
IV. Опрацювання загадки «Хто доня?»
1. Що таке акровірш (акростих)? Гра «Мікрофон».
2. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання вірша учнями.
— Чи отдразу відгадали загадку? Як ви це зробили?
3. Читання загадки учнями «ланцюжком».
— Яка відома загадка «заховалась» у вірші?
— Які ще овочі можуть бути відгадкою до цієї загадки? (Редис¬ка, ріпа)
4. Гра «Актори».
Прочитати загадку із захопленням, зі здивуванням.
П. Опрацювання вірша М. Підгірянки «Загадка»
1. Читання вірша вчителем.
— Чи відгадали ви, що то за птахи?
2. Словникова робота.
Птахи прийде
весною запалить
улітку зірвуться
осінь поринуть
Читання слів «луною» за вчителем.
3. Гра «Рибки».
Читання учнями тексту мовчки, кожен — у своєму темпі, при цьому діти можуть ворушити губами.
— Які слова допомогли відгадати загадку?
— Чому птахи змінюють колір?
— Про які пори року йдеться у вірші?
— А яка не згадується? Чому?
— По скільки птахів сіло на кожну гілку?
— Доберіть рими.
4. Гра «Земля — небо».
За командою «Земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» — підводять голови, прибираючи вка¬зівки від тексту. Знову чують «Земля» — очима знаходять, де вони припинили читання.
V. Опрацювання вірша О. Сенатович «Бігли діти повз ялинку»
1. Самостійне читання вірша учнями.
— Чи здогадалися ви, хто ця пустунка?
— Які слова допомогли вам відгадати цю загадку?
2. Читання вірша хором «дощиком».
— Що особливого побачили у вірші?
— Згадайте, що таке акровірш.
— Де бігли діти?
— Що нового побачили?
— Хто був у хатинці?
— Як вона привіталася із дітьми?
3. Гра «Хто краще?»
Конкурсне читання вірша.
— Доберіть риму.
Ялинку —… (хатинку); там —… [діткам);
подарувала —… (подарувала, назвала).
VІ. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Загадка»
1. Читання загадки вчителем.
— Хто розгадав загадку?
— Кого поетеса називає крикля-зникля? Чому?
2. Словникова робота.
— Доберіть слова-родичі.
Крик — кричати, закричати, перекричати, докричатися. Зник — зникнути, зникати, зникнення.
— Як утворилися слова крикля-зникля?
3. Читання вірша учнями «хвилею».
— Чиїми голосами відповідала крикля-зникля?
— Якою ви уявляєте собі криклю-зниклю?
4. Робота в групах.
— Намалюйте портрет криклі-зниклі. Розкажіть про неї.
— Скільки дійових осіб у вірші?
5. Читання вірша за особами.
— Де можна почути луну?
VІІ. Підсумок уроку
— Яка тарілочка кожного дня котиться по небу?
— Як називає ніч Леонід Глібов у своїй загадці?
— Як називається загадка про моркву? Хто її автор?
— Що це за птахи, які сіли спочити на клені?
— Кого побачили діти, коли бігли повз ялинку?
— Хто називає луну крикля-зникля?
— Пригадайте, які ще вірші Тамари Коломієць ви читали.
— З якими творами ознайомилися?
— Що таке загадка?
— Хто писав загадки?
— Які ви знаєте загадки?
VIІІ. Домашнє завдання
Читати, намалювати малюнок до одного із віршів-загадок.
Відповідати на запитання (С. 46).

Тема. ОЛЕНА ПЧІЛКА «БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА»; В. ЛУЧУК «ПОСЛУХАЙТЕ, ЛЮДИ»; І. СВІТЛИЧНИЙ «БЕЗКОНЕЧНИК»

Мета: ознайомити учнів із віршами-безконечниками, з особливістю цих творів; удосконалювати техніку виразного читання, вміння аналізувати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення учнів.
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Прочитай, зрозумій!
ХТО РОЗПЛУТУЄ СЛОВА?
За струмком дзюрчить село,
Небо в сонечко зійшло,
У ставку сплеснувся шпак,
У садку співа щупак,
Вистрибнув на півня кіт,
Кукурікнув сірий кіт,
Сіла квітка на бджолу,
Дуб старий спиляв пилу…
Хто ж розплутає слова?!
Ви не зможете, бува?
В. Шаройко
2. Читай, відповідай швидко: хто це або що це?
Свіже, прохолодне, чисте —… (повітря).
Текуче, палюче, гаряче —… (сонце).
Справжній, вірний, щирий —… (друг).
Чисте, безхмарне, блакитне —… (небо).
3. Скоромовка.
Тишком-нишком
Вийшла мишка із нори,
В шкребетушки ніс і вушка догори.
ІІ. Перевірка домашнього завдання Відповіді на запитання (С. 38).
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці ми ознайомимося із незвичайними вірша¬ми. Прочитайте, як називаються такі вірші.
тпБхсЕпоЗлсКмвОпнНанЕрвЧшасНонИслКмв И (Безконечники)
— Якими мають бути такі вірші?
IV. Опрацювання вірша Олени Пчілки «Безконечна пісенька»
1. — Хто автор твору?
— Що вам відомо про Олену Пчілку? (Мама Лесі Українки)
Читання твору учнями. Гра «Бджілки».
Про кого пісенька?
3. Словникова робота.
Ясла, ясельця — місце, куди закладають корм для худоби.
4. Читання пісеньки учнями «ланцюжком». Фізкультхвилинка
V. Опрацювання вірша В. Лучука «Послухайте, люди»
1. Читання вірша вчителем.
— Перший твір був «Безконечною пісенькою». Як можна назвати цей твір? («Безконечна байка»)
2. Словникова робота.
Горниць — горнятко — горщик.
3. Читання байки учнями «ланцюжком».
— Назвіть головних героїв байки.
— Що зробив горобець?
— Що спитала горобчиха? У кого? Чому?
4. Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращого читця байки.
VI. Опрацювання вірша І. Світличного «Безконечник»
1. Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».
— Чи сподобався вам віршик?
— Як його можна назвати? (Казка)
— Що у ньому казкового?
— Як можна назвати півнів? (Косарі)
2. Словникова робота.
Решетувати — просіювати через решето, очищуючи від домішок.
3. Читання вірша учнями «ланцюжком».
4. Гра «Дощик».
Діти читають хором.
VII. Підсумок уроку
— З якими віршами ознайомилися?
— Чим цікаві безконечники?
— Які безконечники найбільше запам’яталися?
VIII. Домашнє завдання
Виразно читати, намалювати малюнок до одного із віршів.

Тема: Т. КОЛОМІЄЦЬ «ЛІЧИЛКА-НЕБУВАЛИЦЯ»; Г. БОЙКО «СКОРОМОВКА-НЕБУВАЛИЦЯ»; «ПРИКАЗКА-НЕБУВАЛИЦЯ» (З НАРОДНОГО))

Мета : продовжувати ознайомлювати учнів із небилицями-небувалицями; показати, що вони мають різну форму; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати творчу уяву учнів; виховувати любов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
Всі сідайте тихо, діти,
Домовляйтесь не шуміти,
Руку гарно підіймайте,
На уроці не дрімайте.
Щоб не було нам мороки,
Всі готові до уроку.
Тож гаразд, часу не гаєм
І урок вже починаєм.
ІІ. Мовна розминка
1.Читання чистомовки.
Ма-ма-ма — прийшла до нас зима.
Ло-ло-ло — кучугури намело
Ем-ем-ем — саночки візьмем.
Дем-дем-дем — на гірку підем.
Ам-ам-ам — ой, весело нам.
2.Читання скоромовки.
Дзвоник дзвінко задзвенів,
Джмелик бджілку розбудив.
Фонетична зарядка.
-Як капає дощ?(Кап-кап)
-Як гуркоче грім?(Гр-р-р)
-Як дзищть комар?(Дз-дз)
-Як сичить змія?(С-с-с)
-Як шумить вітер?(Ш-ш-ш)
3. Вгадай предмет за ознаками.
Білий, пухнастий, м’який —… (сніг).
Холодна, люта, морозна —… (зима).
Злий, тріскучий, лютий —… (мороз).
4. Гра «Блискавка».
Сніг, зима, іній, мороз, заметіль, холод, холодний.
— Яке слово зайве?
— Яким одним словом можна об’єднати всі ці слова? (Зима)
ІІІ. Перевірка домашньої роботи
— Перевірка віршів напам’ять з книжки « Позакласне читання».
IV. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Лічилка-небувалиця»
— Небувалицями бувають не тільки вірші, а й лічилки, скоро¬мовки, приказки.
1. Гра «Бджілки». Напівголосне читання учнями лічилки.
— Чи сподобалася вам лічилка?
— Коли діти використовують лічилки?
— Прочитайте виділені слова. Від яких слів вони утворилися?
2. Гра «Хто краще?»
Конкурсне читання вірша учнями в парах.
3. Читання лічилки «дощиком».
4. Гра «Добери риму».
Хапатиму — питатиму; зозулиця — жмуриться; озивається — заливається.
V. Опрацювання скоромовки Г. Бойка
1. Читання скоромовки учнями мовчки.
— Які слова звучать однаково, а мають різне значення?
— Читаючи скоромовку, робіть паузу після слова сто.
2. Читання скоромовки «дощиком».
3. Гра «Хто краще?»
Конкурсне читання скоромовки.
VI. Опрацювання приказки-небувалиці
Гра «Бджілки».
Напівголосне читання учнями приказки, кожен — у своєму темпі.
1. Робота в парах.
Читання приказки в парах.
Гра «Хто краще?»
VII. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам урок?
— Що нового дізналися?
VIII. Домашнє завдання
Відповідати на запитання (С. 38).

Тема. Позакласне читання «Зима щедра святами»

Мета: вчити учнів правильно, виразно читати поетичні твори, аналізува¬ти їх; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати у дітей мислення, кмітливість, зв’язне мовлення, спостережливість; виховувати в учнів лю¬бов до краси зимового світу.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Вступна бесіда.
— Сьогодні ми з вами поговоримо на тему «Зима щедра святами».
— Скажіть які свята ми святкуємо взимку?
— Яке свято вам найбільше подобається?Чим саме?
ІІІ. Робота з книжкою «Позакласне читання»
1. Відгадайте загадку,а відгадку – запиши.
Хто вночі у лісі, полі
побілив усе довкола?
Хто смереку і ялину
вбрав у сніжну кожушину?
_________________
Л. Вознюк
2. Читання віршів про пори року О. Коваленко «Грудень», «Січень», «Лютий»
Грудень
Грудень тихо наступає,
Землю снігом посипає.
Подивись лишень сюди —
Та це ж зайчика сліди.
Де ж наш сірий заховався? —
Він у білу шубку вбрався.
Більше зайчик не боїться
Ні вовчиська, ні лисиці.
Січень
Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю —
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.
Лютий
Лютий морозець гукає —
Малюки нехай тікають.
То пройма до кісточок —
Одягаю кожушок,
Починаю в сніжки грати —
Він хапає рученята,
Одягаю рукавички —
А мороз щипає щічки.
3. Гра «Чи знаєш ти ознаки зими»
1. Я падаю на ваші хати,
Я білий-білий, волохатий,
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто
2. Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе —
оксамит цей упаде.
3. Сильно-сильно сніг кружляє:
Так це ж гуляє.
4. Вчора з хмари падало,
Річкою текло,
А сьогодні стверділо
І блищить, мов скло.
5. Пухова руденька шуба,
Із сосни стриба на дуба.
Хвіст у неї, як мітла,
а сама на зріст мала.
6. Зубасте, сірувате, по полю гасає,
телят і овець шукає.
7. Прийшла вона з довгим віником
На бесіду з нашим півником.
Схопила півня на обід,
Та й замела мітлою слід.
8. Дивний звірок, круглий, мов клубок.
Голки стирчать — спробуй узять!
ІV.Робота над оповіданнями.
Протоптали стежку
Уночі була хуртовина. Намело кучу¬гури снігу.
Рано-вранці до школи йшло троє ді¬тей — Юрко, Михайлик і Ніна. Скрізь на подвір’ях видно було людей. Чолові¬ки, жінки, юнаки і підлітки відкидали лопатами сніг, прокидали стежки.
Ось хата бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного подвір’я. Нікого не видно.
— Як ? же бабуся до колодязя йти¬ме? — каже Юрко. — Снігу стільки …
— Давайте протопчемо доріжку від хати до колодязя! — радить Михайлик.
— Діти пішли на подвір’я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт трохи легше. Пройшлися вдруге, втретє, учетверте… Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до колодязя.
Спітнілі, втомлені та радісні поспі¬шали діти до школи. Вони думали: «Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір’я, побачила протоптані стежки. Радіє. І дя¬кує нам …»
Раділи діти. Бо думали про це.
В. Сухомлинський
19 ГРУДНЯ — ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Подарунок від Святого Миколая
Святий Миколай перевірив внутріш¬ню кишеньку. «Ні, не забув — подару-нок для Дмитрика на місці. Зараз протру окуляри. Певно, це і є вулиця Добряківська, 25? Ага, мені саме сюди. А он і кватирка відчинена».
Миколай пришпорив хмаринку і за¬гальмував якраз під кватиркою. «Нумо, згадаємо літа молодії!» І дідусь легко, мов клубочок морозного повітря, проник у кімнату. «Нічогісінько не видно!» — Миколай знову протер окуляри. У ран¬кових сутінках у затишному куточку він розгледів дитяче ліжко. «Треба не¬чутно туди пробратися, покласти пода¬рунок — і …» Не встиг дідусь зробити й півкроку, як пумц! — йому на голову впала якась ганчірка. «З люстри?! — не повірив очам Миколай. — Гм, це не ган¬чірка, це Дмитриків светрик. Там он іще щось висить… За формою нагадує шкар¬петку…»
Дідусь замислено почухав борідку і далі пішов обережніше. Ох! Бух! Брень-бе-ре-рень!!! За мить Миколай опинився на підлозі. Роззирнувся. Ага! Це він пе¬речепився через купу касет серед кімна¬ти і приземлився просто на іграшкове піаніно.
«Ой, хоч би хлопчик не прокинувся!» Та ні. Тиша. Навіть чутно, як дзвенять за вікном сніжинки.
Потираючи синець на коліні, Святий Миколай дістався-таки до закутка. Жи-вим і майже неушкодженим! Він задово¬лено крекнув, схилився над ліжечком… і прилип бородою до бильця. Тут, пев¬не, хлопчисько причепив свою жувальну гумку — зметикував дідусь. Йому вже урвався терпець. Борода ну ніяк не хоті¬ла відлипати.
— Ані руш! — раптом почулося зза¬ду, і перед очима з’явилася скуйовджена голова. — То ти справді є? Хі-хі! Я ж казав! — Дмитрик аж пританцьовував з радощів.
— Відпусти мене, хлопчику! — по¬прохав Миколай. На мене чекають ще семеро діток.
— Еге, — пхикнув Дмитрик. — Хто ж тоді повірить, що я тебе бачив? Я ж заклався із Ромчиком. На п’ять цукерок і два кепси. їх він просто так не віддасть. Скаже, давай докази.
— Дідусь наморщив чоло і спідлоба глянув на хлопчика. «І як я міг так по-милится?» — з гіркотою подумав він.
— А десять цукерок і п’ять кепсів згодяться як докази? — схитрував Ми-колай?
Хлопчик на мить замислився.
— Цукерки шоколадні? — недовір¬ливо запитав він?
— Ще й з горішками! — Миколай хутко висипав із правого рукава десять цукерок.
— А кепси з динозаврами? — забли¬щали очі у Дмитрика.
— Аякже! — і дідусь висипав із ліво¬го рукава кепси.
— Оце так! — у хлопчика аж дух перехопило. Він заходився перебирати кепси.
— Агов! Тепер ти мене визволиш? — нагадав святий Миколай.
— Угу — плям-плям! — проплямкав хлопчик, штовхаючи за щоку п’яту цу¬керку.
Він так-сяк допоміг дідусеві звільни¬тися і знов кинувся до кепсів.
«І як я міг так помилитися?» — усе дивувався дідусь.
— Бувай, хлопчику!
Святий Миколай прожогом вилетів надвір, відхекався і озирнувся.
«Добряківська, 52» — значилося на будинку.
— Це ж треба — номер не догледів! — хитнув головою Миколай, поправивши окуляри.
— До будинку №25! Гей-гей, швид¬ше! — весело гукнув він і по-молодецьки скочив на хмаринку. А в його потаємній кишеньці шурхонув подарунок — ма¬ленька книжка з чарівними сторінками та яскравими живими малюнками.
її майбутній володар у цей час якраз додивлявся найчарівніший сон: ніби до нього у гості завітав Святий Миколай і подарував щось невеличке у красивій шурхотливій обгортці…

Р. Скачко

Чому Святий Миколай вирішив, що по¬милився?

31 ГРУДНЯ — НОВИЙ РІК
Як зустрічають Новий рік у різних країнах
• Французький Дід Мороз — Пер Ноель — з’являється в новорічну ніч і зали¬шає подарунки в дитячих черевичках.
• Англійський та американський Дід Мороз — Санта Клаус. У новорічні дні в театрах демонструються вистави на сюжети старовинних англійських казок. На вулицях починається свят¬ковий карнавал, у якому беруть участь казкові персонажі.
Саме в Англії виник звичай обмінюва¬тись святковими новорічними листів¬ками.
• У Німеччині Санта Клауса привозить ослик. Перед сном діти залишають на столі тарілку для подарунків, а в чере¬вички кладуть сіно для ослика.
• У Румунії запікають святковий пиріг, у який кладуть різні монетки, намис¬тинки. Той, хто знайде такий сюрприз, може розраховувати на щастя в ново¬му році.
• Японські діти зустрічають Новий Рік у новому одязі. Вони впевнені, що це приносить здоров’я. У момент настання Нового Року японці починають сміяти¬ся, бо сміх приносить удачу.
• Італійські діти з нетерпінням чекають у новорічну ніч фею Бефану, яка при¬літає на чарівній мітлі, відчиняє двері маленьким золотим ключиком і напов¬нює подарунками дитячі панчохи, які для цього залишаються біля каміну.
• У Швеції діти чекають Королеву Світ¬ла — Лючію. Вона зодягнена в білу сук¬ню, на голівці — корона із запаленими свічками. Лючія приносить подарунки дітям та свійським тваринам. Діти от¬римують іграшки, кішка — вершки, собака — цукрову кісточку, ослик — моркву.
З журналу

Розкажи, як ви в сім’ї зустрічаєте Но¬вий рік.

V.Підсумок уроку.
1. Яких авторів оповідання ми сьогодні читали?
2. Яке оповідання найбільше сподобалося? Чому?

Тема:ХОЧЕШ БУТИ ЩАСЛИВИМ НЕ БУДЬ ЛІНИВИМ(А. ГРИГОРУК «ХОЧЕШ БУТИ ЩАСЛИВИМ — НЕ БУДЬ ЛІНИВИМ»)

Мета: удосконалювати навички швидкого правильного, виразного читання; визначати дійових осіб твору, виділяти основну думку, висловлювати своє ставлення до прочитаного; виховувати любов до праці.
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Скоромовка
Уранці Уляна Уласа
Ураз умивать узялася.
Улас утікав, ухилявся:
Учора уже умивався.
Ю. Кругляк
2. Додайте склад,утворіть слова
мі — … (сяць) го — …(лос)
мі — … (кроб) го — …(лка)
мі — …(ністр) го — …(луб)
мі — ..(раж) го — …(мін)
мі — …(нус) го — …(нчар)
мі — …(ра) го — …(пак)
мі — …(сто) го — …(ра)

(Хочеш бути щасливим – не будь лінивим)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми прочитаємо оповідання, заголовком якого є це прислів’я. Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні?
Гра Мікрофон»
Учні висловлюють свої припущення.
ІІІ. Опрацювання оповідання А. Григорука «Хочеш бути щасливим —
не будь лінивим»
І Читання оповідання вчителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Який настрій воно у вас викликало?
— Хто головний герой оповідання?
2. Словникова робота.

Гречаних
бур’яну
ввечері
непотріб
щасливим загайна
абияк
загадала
манюні
крем’яшки копітка
недбало
маленькі
камінці
попросила

Читання слів «луною» за вчителем.
— Слова другого і третього стовпчиків є синонімами. З’єднайте їх між собою.
3. Читання оповідання учнями «Ланцюжком».
— Хто попросив Дениска про допомогу?
— Навіщо слід було перебирати гречані крупи? Прочитайте.
— Як Дениско виконав роботу, яку йому доручила бабуся? Про¬читайте.
— Чому Дениско не на совість виконав доручення?
— Чому бабуся не перевірила його роботу?
— Хто першим «постраждав» від неякісно зробленої роботи?
— Як оцінили вчинок Дениска його рідні? Прочитайте.
— Що цікавого помітили в їхніх відповідях?
— Знайдіть слова, що підказують, з якою інтонацією слід чита¬ти слова Дениска, бабусі, тата.
4. Читання оповідання за особами.
5. Гра «Чиї це слова?»
— Що ви мені підсунули!
— Все йому, бач, ліньки!
— Е, лінивому й нитку перервати важко.
— Лінивий сидячи спить, лежачи робить.
— Ледачому завше ніколи.
— Хочеш бути щасливим — не будь лінивим…
6. Гра « Земля — небо ».
За командою «Земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» — підводять голови, прибираючи вка¬зівки від тексту. Знову чують «Земля» — очима знаходять, де вони припинили читання.
7. Гра «Дуель».
Клас розподіляється на дві групи. Одна група ставить запитан¬ня, інша дає відповіді.
8. Згадайте прислів’я, запам’ятайте їх та вживайте у власному мов¬ленні.
Лінивому й нитку… …не будь лінивим.
Хочеш бути щасливим —… …ніколи.
Ледачому завше… …лежачи робить.
Лінивий сидячи спить,… …перервати важко
9. Переказ оповідання.
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні повертаються одне до одного в парі й переказують зміст тексту.
IV. Підсумок уроку
— Чого навчило вас оповідання?
V. Домашнє завдання
Читати, переказувати оповідання.

Тема . ЖИТТЯ ДАНО НА ДОБРІ СПРАВИ (В. СТРУТИНСЬКИЙ «СІДАЙТЕ, БУДЬ ЛАСКА»)

Мета: вчити учнів розуміти текст, виділяти головне, аналізувати, оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати культуру поведінки, ввічливість, повагу до дорослих.
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Пішли рясні дощі.
Ловилися лящі.
А хлопці — мов хлющі:
Забули про плащі.
Та що їм ті дощі,
Коли такі лящі!
Хлющ — сильний дощ, злива.
Змокнути (стати) як хлющ — наскрізь, дуже сильно промокнути.
2. Чистомовка.
Ма-ма-ма — ой, мине вже зима.
Ець-ець-ець —повіває теплий вітерець.
Ок-ок-ок — тане останній сніжок.
Ва-ва-ва — веселіше синичка співа.
Ні-ні-ні — діти раді весні.
3. Загадка.
Я ловлю комах, жучків,
їм маленьких черв’ячків,
В теплий край я не літаю,
Під стріхою хату маю.
Цвірінь — сів я на хлівець,
Зовуть мене…
(горобець).
— Як називаються такі загадки? (Добавлянки)
4. Із букв слова добавлянка скласти слова (гра «Зоряна година»).
Добавлянка — доба, валянок, вода, банка…
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні повертаються одне до одного у парі й переказують зміст оповідання.
ІІІ. Опрацювання оповідання В. Струтинського «Сідайте, будь ласка»
1. Робота над назвою твору.
— Чи можна із заголовка дізнатися, про що це оповідання?
Гра «Мікрофон»
Учні висловлюють свої припущення.
2.Читання оповідання учителем.
— Де відбувалися події?
— Хто головний герой твору?
3. Словникова робота.
Гуркотів тітонька
Тримаючись розчинилися
ластів’ятко оченятами
Салон — внутрішня частина автобуса, призначена для пасажирів.
Блимає — дивиться, поглядає.
4. Читання оповідання учнями «ланцюжком».
— Які почуття виникли під час читання?
Фізкультхвилинка
Стрибу-стрибу! Скоки-скоки!
Прилетіли дві сороки.
Прискакали жабенята,
Стали у танку кружляти.
Прибігла лисонька –
Заграла на скрипочці.
Скре-ке-ке, ква-ква-ква!
Щоб спочила голова.
5. Аналіз змісту оповідання. Вибіркове читання.
— Куди їхав Сергійко?
— В якому класі він вчиться? Доведіть свою думку.
— Кому поступився місцем Сергійко?
— Як відчував себе хлопчик, коли тітонька поступилася місцем бабусі?
— Кого бабуся посадила на своє місце?
— Як вона звернулася до дівчинки?
— Що свідчить про те, що бабуся любить дітей?
— З яким настроєм вийшов Сергійко з автобуса?
— Чи можна сказати, що всі пасажири були ввічливими? Як це довести?
— Знайдіть і прочитайте слова ввічливості, що зустрічаються в тексті.
6. Гра «Живі слова».
У руках у дітей — картки зі словами. Учні повинні стати в пари, щоб утворити словосполучення.
1) Автобус, мотор, двері, Сергійко, дівчинка, гуркотів, виспіву¬вав, розчинилися, підхопився, блимає.
2) Крісло, вулиця, бабуся, дівчинка, вузлик, м’яке, сусідня, ста¬ренька, маленька, білий.
7. Читання оповідання за особами.
Гра « Чиї це слова? »
— Сідайте, будь ласка. (Сергійко)
— Сідайте, бабуню. (Тітонька)
— Ходи сюди та сідай, моє ластів’ятко. (Бабуся)
— Спасибі вам, бабусю! (Мама дівчинки)
8. Гра «Диктор телебачення».
Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.
9. Переказування оповідання.

1) Розмістіть героїв у тому порядку, в якому вони заходили до автобуса.
Бабуся, мама з дівчинкою, тітонька, Сергійко.
2) Розгляньте малюнки. Що зображено на кожному із них?
3) Переказ оповідання.
IV. Підсумок уроку
— Чого вчить нас оповідання?
— Які нові слова, що характеризують гарну людину, додамо до «павутинки»?
— Яке з прислів’їв найбільш повно відповідає змісту оповідання
• Ввічливих, лагідних скрізь шанують.
• Добре слово краще за мед.
• Гостре словечко коле сердечко.
V. Домашнє завдання

Тема. СОВІСТЬ У ЛЮДИНІ — ГОЛОВНЕ (В. НЕСТАЙКО «РУДЕНЬКИЙ»)

Мета: удосконалювати техніку свідомого, виразного читання; вчити аналізувати, переказувати прочитані твори, оцінювати вчинки дійових осіб, зіставляти зміст твору з малюнком; розвивати зв’язне мовлення учнів; ати кращі людські якості.
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Чистомовка.
Наварили смакоти —
Будем їсти я і ти.
А сороки і ворони
Будуть їсти макарони.
Б. Чепуренко
2. Читайте правильно.
Джем ґудзик
джин дзвоник
дзвін джунглі
дзиґа джерело
дзьоб дзеркало
бджола дзвіночки
джміль кукурудза
2. Читайте, думайте, доповнюйте!
Слухають, пишуть, сидять, малюють —… (діти).
Співає, літає, будує, годує —… (пташка).
Повзе, блищить, шипить, жалить —… (гадюка).
Пише, запитує, навчає, перевіряє —… (вчитель).
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні повертаються одне до одного у парі й переказують зміст тексту.
ІІІ. Опрацювання оповідання В. Нестайка «Руденький»
1. Робота над заголовком і малюнком.
Гра «Мікрофон»
— Розгляньте уважно малюнок і пофантазуйте, про що йтиметь¬ся в оповіданні.
2. Гра «Бджілки».
Читання оповідання учням напівголосно, кожен — у своєму темпі.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Назвіть дійових осіб.

3. Словникова робота.
Пильно інколи
тицьнув поплескав
зойкнула помилився
похапливо усміхнувся
інколи тим
часом майданчик
Читання слів: повільно, з прискоренням, швидко, скоромовкою. Пояснення незрозумілих слів.
Дременути — швидко побігти, тікаючи від кого-небудь або дога¬няючи кого-небудь.
4. Читання тексту «ланцюжком».
— З якою інтонацією слід читати слова руденького? (Невпевнено, тихо, сором’язливо)
— Чиї слова слід читати впевнено, повчально, спокійно?
Фізкультхвилинка
Сильний вітер до землі
Гне дерева молоді.
А вони ростуть, міцніють,
Вгору тягнуться, радіють.
Вітер віє нам в лице;
Захиталось деревце.
Вітерець все тихше, тихше,
Деревце все вище, вище!
5. Робота над аналізом змісту оповідання.
— Хто грався на майданчику?
— Хто і чим пригостив дітей?
— Що зробив із цукеркою чорнявий хлопчик? А дівчинка та ру¬денький хлопчик?
— Чому дременув чорнявий хлопчик?
— Як дівчинка відреагувала на образу?
— Якою була поведінка руденького? Прочитайте.
— Чому він «швидко пішов геть»?
— Хто похвалив руденького? Прочитайте.
— Чому він не може бути поганим?
— Який висновок зробив дідусь?
— Які слова передають головну думку оповідання?
— Яка якість обов’язково повинна бути в справжньої людини? (Дописати в «павутинку»)
6. Читання уривка тексту за особами (розмова руденького хлопчика і дідуся).
7. Складання характеристики дійових осіб.
— Хто з дійових осіб оповідання вам сподобався? Хто — ні? Чому?
— Кого ви жалієте?
— Скажіть, хто який? (Спостережливий, добрий, маленька, злий, жадібний, мудрий, розважливий, слабка, сором’язливий, само-критичний, боягузливий…)
8.Гра «Читає Незнайко».
9. Переказ оповідання.
IV. Підсумок уроку
— Чого вчить оповідання, над яким сьогодні працювали?
— Із кого з героїв оповідання слід брати приклад?
— Із ким би хотіли товаришувати — з чорнявим чи з руденьким хлопчиком?
V. Домашнє завдання
Переказувати оповідання.

Тема:УРОК МИЛОСЕРДЯ (В. СУХОМЛИНСЬКИЙ «ГОРБАТЕНЬКА ДІВЧИНКА»)

Мета: вчити учнів розуміти текст, виділяти головне, аналізувати, пра¬но оцінювати вчинки дійових осіб; розширити уявлення учнів про і погані вчинки; виховувати доброту, людяність.

ХІД УРОКУ

І. Мовна розминка
1. Скоромовка.

Скрекоче сорока сороці:
— А я у сорочій сорочці!
Сорока сороці скрекоче:
— А в мене яєчко сороче!
О. Орач

2. Чистомовка.
Ку-ку-ку, ку-ку-ку — сидить пташка на сучку!
Ки-ки-ки, ки-ки-ки — посадили огірки!
Ко-ко-ко, ко-ко-ко — люблю свіже молоко!
3. Гра «Блискавка».
Доброта, чесність, терпимість, працелюбність, людяність.
4. Прочитайте прислів’я. Поясніть їх зміст.
— Якому з прочитаних слів відповідає прислів’я?

теп го ва лід мер є

Від ло сло і роз за
(Від теплого слова і лід розмерзає. Доброта. )

Мов чан ня гнів га сить

(Мовчання гнів гасить. Терпимість.)

Бр ех нею св іт пе рей деш а на зад не вер неш ся

(Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся. Чесність)
ІІ. Перевірка домашнього завдання
— Які прислів’я до оповідання підготували? Що в них схвалюються, а що — засуджується? (Працелюбність — лінь)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
— Якою, на вашу думку, повинна бути справжня людина? Складання «павутинки» якостей людини.

— Всі ці якості людини відображені в народних казках, приказ¬ках, прислів’ях. Письменники присвятили цьому свої оповідання.

IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Горбатенька дівчинка»
1. Читання оповідання вчителем.
— Хто зайшов до класу?
— Чому хвилювався учитель?
2. Словникова робота.
Учні здалеку
подих полегшено
благав спокійний
цікавість затамував
Читання слів повільно, швидко, скоромовкою.
Живенько — швидко.
Благав — наполегливо, пристрасно, невідступно просив.
Іспит — перевірка знань з якого-небудь предмета, що здійсню¬ється згідно зі встановленими правилами, екзамен.
3. Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».
Фізкультхвилинка
Сірі зайчики маленькі
(Вушка є у них довгенькі)
В лісі грались, веселились, —
Працювати вже стомились.
А щоб добре працювати,
Треба трішки пострибати.
Відпочили, розім’ялись
Й до роботи знову взялись.
4. Аналіз змісту оповідання. Вибіркове читання.
— Який урок ішов у класі? Скільки учнів було у класі?
— Прочитайте, як почувався вчитель. З якою інтонацією слід читати ці слова? Про що вчитель «мовчки благав» дітей?
— Що було в очах дітей? Як вони дивилися на незнайому дів¬чинку?
— Чому вчитель «полегшено перевів дух»?
— Як звали дівчинку? Якою вона була?
— За яку парту посадили дівчинку? Чому? Хто поступився їй місцем?
— Який іспит витримав клас?
— Поясніть значення виразів: живенько відчинив; впилися в не знайому дівчинку; полегшено перевів дух.
5. Читання оповідання за частинами, складання плану.

1) У двері постукали.
2) Чорноокий хлопчик відчинив двері.
3) До класу зайшов директор із новенькою.
4) Учитель затамував подих.
5) Діти дивилися з цікавістю.
6) Дівчинці поступалися місцем за першою партою.
7) Клас витримав іспит.
6. Переказ оповідання за планом.
— Які позитивні людські якості продемонстрували діти? (Пле¬темо «павутинку»»: співчутливість, лагідність, доброзичливість, прихильність…)
V. Підсумок уроку
— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Який висновок ви зробили для себе?
VI. Домашнє завдання
1. Переказувати оповідання за планом.