Тема: От так дивина! М. Сингаївський П. Мовчан «Сіяв шпак»,А. Григорук «Переплутана»; П. Воронько «Картина»

Мета : ознайомити учнів із небилицями-небувалицями; удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати уяву; вчити розрізняти реальність і вигадку.
Хід уроку
І. Мовна розминка
1.Читайте, доповнюйте склади.
Мали —… (на); лимо —… (над); маши —… (на); воро —… (на); —… (на); лопа —… (та); воро —… (та); морк —… (ва).
2 . Читайте. Намагайтеся зрозуміти, про що розповідається.
ШКІДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап
Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь
Капусточку хрусь, хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточку хруп, хруп,
А за цапом дід, дід
З батурою хтось, хтось.
Цап як скаче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: «Ме! Ме!»
За ним Рябко: «Гав! Гав!
Оце тобі, щоб не крав!»
— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм .
3. Гра «Хто це? Що це?»
Цікава, захоплююча, ілюстрована —… (книжка)
Солодка, запашна, червона —… (ягода).
Весела, мелодійна, задушевна —… (музика).
Прудка, маленька, пухнаста, руда —… (білка).
П. Перевірка домашнього завдання
— Діти розказують напам’ять вірші Т.Г.Шевченка «Зацвіла у лузі…», «Зоре моя вечірняя…»
Ш. Повідомлення теми і мети уроку
Якби пшоно, якби сіль,
То зварила б я кисіль.
Якби снігу та дощу,
То зварила б я борщу.
Якби трохи просто кваші,
То зварила б горщик каші.
— Що незвичайного в цього вірші? Чого не буває?
— Ми почнемо вивчати вірші-небувалиці. Небилиці, або небувалиці, — це розповіді про те, чого не буває. Для чого поети вигадують небувалиці?
IV. Опрацювання вірша М. Сингаївського «Що воно за диво?»
1. Читання вірша вчителем.
— Що найбільше здивувало вас у цьому вірші?
2. Словникова робота.
Диво кислиці здивувало синиці маківки криниці
Читання слів «луною» за вчителем.
— Назвіть слова-родичі в першому стовпчику.
— Що спільного у словах другого стовпчика? Кострубата мова — з деякими недоліками, неправильна.
3. Читання вірша учнями «ланцюжком».
— Чому виникли такі небилиці?
— Де росте морква? кислиці? сливи? вишні? мак?
— Де живуть корови? синиці?
— Де будують хату? копають криницю?
4. Гра «Хвилі».
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Текст вірша читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосні¬ше — голосно — тихіше — тихо — голосніше.
V. Опрацювання вірша П. Мовчана «Сіяв шпак»
1. Читання вірша учнями.
Гра «Бджілки».
— Що посіяв шпак?
— Що вродило? Що він змолотив?
— Хто у цьому винен?
— З якою інтонацією слід читати слова шпака?
2. Читання вірша в парах «луною».
З. Добирання рим.
Мак – так; просо – взялося; жито – літо.
VI. Опрацювання вірша А. Григорука «Переплутана»
1. Читання вірша вчителем.
— Що найбільше вас розсмішило?
— Де могла відбутися така незвичайна подія?
2. Словникова робота.
Льоха обсіли
подвір’я пасеться
цаписько несеться
горобці плавають
Читання слів «ланцюжком» за вчителем.
— Поставте питання до слів першого стовпчика (яке слово «зай¬ве»?), а також до другого стовпчика.
Льоха — свиня.
Плоти — огорожа.
3. Читання вірша учнями. Гра «Дощик».
— Хто зробив роботу льохи? (Пси) Півня? (Цап) Курки? (Кіт) Лебедів? (Індики)
— Як автор називає цапа? Чому?
— Змініть за зразком. Цап — лаписько; кіт —… (котисько); вовк —… (вовчисько).
4. Аналіз ілюстрації в підручнику.
— Розгляньте ілюстрації.
— До кожного малюнка знайдіть слова вірша.
— Кого художник не зобразив?
VII. Опрацювання вірша П. Воронька «Картина»
1. Читання вірша вчителем.
— Хто намалював таку картину?
— Чому вона незвичайна? Чому хлопчик зобразив небувалиці?
2. Читання вірша учнями «дощиком». ‘— Які небувалиці зобразив хлопчик?
— Розгляньте малюнок. Зіставте його зі змістом вірша. Чим вони різняться?
3. Гра «Диктор телебачення».
Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися наглядачів.
4. Робота в групах.
— Переробіть вірш так, щоб не було дивини, а було все, як на¬справді.
Учні зачитують свої вірші, обирають найкращий.
VШ. Підсумок уроку
— Який настрій панував протягом сьогоднішнього уроку? Чому?
— Чи подобаються вам такі вірші?
ІХ. Домашнє завдання
Читати виразно, підготувати малюнок до однієї з небилиць.

Додатковий матеріал
ГРА «ТАК ЧИ НІ?»
Зіграти хочеться мені
З тобою, друже, в «Так чи ні?»
Тобі питання задаю,
Готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом — «ні» чи «так».
— Скажи, співає сам пісні? Не гайся з відповіддю! (Ні)
— Чи вміє плавати гусак?Ну що на це ти скажеш? (Так)
— Чи може стати у вогні Вода холодним льодом? (Ні)
— Скажи мені, червоний мак В січневу пору квітне? (Ні)
— А крокодили на сосні Свої будують гнізда? (Ні)
— Чи може вище гір літак У вишину злетіти? (Так)
— Узори пишні на вікні Мороз малює взимку? (Так)
— Чи правда, друже мій, що рак, Коли повзе, то задки? (Так)
— Якщо не їстиме три дні, Верблюд ходити зможе? (Так)
— До забіяк і розбишак Чи є в людей повага? (Ні)
— Чи достигають навесні Пшениця й жито в полі? (Ні)
— Коли розсердиться їжак, Слона він може вбити? (Ні)
— Ріка біжить удалині, Чи є у неї ноги? (Ні)
— А чи буває сон у сні? Чекаю відповіді! (Так)
— Перекривив синицю шпак, Таке буває, друже? (Так)
— Скажи, морози крижані Страшні для мавп тропічних? (Так)
— Чи правда це, що вовк усмак Наївся груш і яблук? (Ні)
— А під кінець скажи мені — Цікава гра у «Так чи ні»? (Так)

Тема: Т. КОЛОМІЄЦЬ «ДИВАКИ»

Мета : продовжувати ознайомлювати учнів із небилицями-небувалицями; показати, що вони мають різну форму; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати творчу уяву учнів; виховувати любов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Читайте слова у стовпчиках.
дощ гілка
лев ряска
сад квітка
мох зяблик
сич тюлень
меч люстра
лис лялька
2. Додайте склади.
Бу -…(кет)
Бу – …(зок)
Була — …(ва)
Моло — …(ко)
Моло — …(дець)
Моло — …(ток0.
3. Скоромовка.
1.Бабин біб розцвів у дощ.
Буде бабі біб у борщ.
2. Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.
3.Чорно-білий чорногуз
У болото чорне вгруз.
П. Перевірка домашнього завдання
Діти читають на оцінку вірші на ст.33 – 35. Робимо виставку малюнків до віршів.
ІІІ. Робота над віршем Т. Коломієць «Диваки»
1. Читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Коли було найсмішніше?
2. Словникова робота.

3. Хорове читання вірша «дощиком».
— Де був Рогеллі? Де був Рогатті?
— Де і як зустрілися ці диваки?
— Прочитайте питальні та окличні речення.
4. Виразне читання вірша «ланцюжком» (по куплету).
— Доповніть речення.
Рогеллі за морями до меду брав часник… Рогатті за горами задкував, неначе рак…
5. Гра «Слідопити».
Учитель читає початок строфи, учні відшукують всю строфу, за¬читують її.
6. Гра «Дуель».
Учні одне одному ставлять запитання за змістом вірша.
7. Добирання рими до слів: витівник — рятівники; Рогеллі — кара¬мелі; гуляв — поціляв.
8. Гра «Хто краще?»
Конкурсне читання вірша учнями в парах.
9. Читання вірша «дощиком».
ІV. Підсумок уроку .
— Чи сподобався вам урок?
— Що нового дізналися?
V. Домашнє завдання
Читати вірш Т.Коломієць «Диваки»

Тема. Творчість Кобзаря (Т Г. Шевченко «Зоре моя вечірняя», «Зацвіла у лузі червона калина…»).

Мета: продовжити знайомство із творчістю Т. Г. Шевченка; удоско¬налювати навички виразного читання віршів; вчити аналізувати прочи¬тане; виховувати любов до поезій Великого Кобзаря.
Обладнання: зображення тополі,
ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Скоромовка.
Пішов Федір до Федота,
Щоб побачити єнота.
Єнот фиркнув, налякався,
У куточок заховався.
Пішов Федір до Федота,
Не побачивши єнота.
(В. Гринько)
2.Гра «Шифрувальники».
Вінок — нок + р + ші =… (вірші).
Київ — їв — и + об + за + ря =… (Кобзаря).
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогоднішній урок ми присвятимо продовженню вивченню віршів Великого кобзаря.
Адже ніде так не розкривається душа народу, як у його творах.
III. Перевірка домашнього завдання
– Діти по бажанню розказують вірші.
VI. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Зоре моя вечірняя…»
— Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитися з віршами Т.Г.Шевченка.
— З якою інтонацією читається вірщ? (Із сумом, із тугою)
— За любов до України і за вірші цар відправив Шевченка солдатом у далеку Орську фортецю. Там він пробув 10 довгих років. Йому заборо¬няли писати і малювати. У цих казахських пісках Шевченко згадував ма¬льовничу природу України, тужив за нею і свою тугу вилив у віршах.
1.Читання вірша учнями.
— До кого звертається поет?
— Що просить у неї?
— Яку річку згадує у вірші?
2. Гра «Хто краще?» Конкурс читання вірша.
VII. Опрацювання вірша Т. Шевченка «Зацвіла у лузі червона калина…»
1. Розповідь учителя.
— Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вір¬ші. У своєму «Кобзарі» слово калина він вжив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів.
2. Читання вірша учнями.
— Із ким поет порівнює калину?
— Де зацвіла калина?
— Хто цьому зрадів?
— Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш?
VIII. Підсумок із теми
Тестування
1.Шевченко народився у сім’ї:
а) кріпаків;
б) робітників.
2. Ненька Тараса померла, коли йому було:
а) 12 років;
б) 9 років.
3. Перед смертю батько сказав про Тараса:
а) «Тяжко жити сиротині…»;
б) «Із нього вийде не абищо…»
4.Т. Г. Шевченко — це великий український:
а) поет і художник;
б) поет і композитор.
5. Яке слово із вірша пропущено?
Любо-любо стало,
Пташечка зраділа
І…
а) заспівала;
б)защебетала.
6. У вірші «Вранці» поет згадує птахів:
а) синицю, сову, сороку;
б) жайворонка, зозулю, соловейка.
IX. Підсумок уроку
— Чого вчать твори Т. Г. Шевченка?
— Ми вчимося у Тараса Шевченка любити рідну землю, рідний на¬род, рідну українську землю, свою маму.
— Пам’ятайте його слова:
Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Тема: Т. КОЛОМІЄЦЬ «ЛІЧИЛКА-НЕБУВАЛИЦЯ»; Г. БОЙКО «СКОРОМОВКА-НЕБУВАЛИЦЯ»; «ПРИКАЗКА-НЕБУВАЛИЦЯ» (З НАРОДНОГО))

Тема: Т. КОЛОМІЄЦЬ «ЛІЧИЛКА-НЕБУВАЛИЦЯ»; Г. БОЙКО «СКОРОМОВКА-НЕБУВАЛИЦЯ»; «ПРИКАЗКА-НЕБУВАЛИЦЯ» (З НАРОДНОГО))

Мета : продовжувати ознайомлювати учнів із небилицями-небувалицями; показати, що вони мають різну форму; удосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати творчу уяву учнів; виховувати любов до рідної мови.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Всі сідайте тихо, діти,

Домовляйтесь не шуміти,

Руку гарно підіймайте,

На уроці не дрімайте.

Щоб не було нам мороки,

Всі готові до уроку.

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок вже починаєм.

ІІ. Мовна розминка

1.Читання чистомовки.

Ма-ма-ма — прийшла до нас зима.

Ло-ло-ло — кучугури намело

Ем-ем-ем — саночки візьмем.

Дем-дем-дем — на гірку підем.

Ам-ам-ам — ой, весело нам.

2.Читання скоромовки.

Дзвоник дзвінко задзвенів,

Джмелик бджілку розбудив.

Фонетична зарядка.

-Як капає дощ?(Кап-кап)

-Як гуркоче грім?(Гр-р-р)

-Як дзищть комар?(Дз-дз)

-Як сичить змія?(С-с-с)

-Як шумить вітер?(Ш-ш-ш)

3. Вгадай предмет за ознаками.

Білий, пухнастий, м’який —… (сніг).

Холодна, люта, морозна —… (зима).

Злий, тріскучий, лютий —… (мороз).

4. Гра «Блискавка».

Сніг, зима, іній, мороз, заметіль, холод, холодний.

—Яке слово зайве?

—Яким одним словом можна об’єднати всі ці слова? (Зима)

ІІІ. Перевірка домашньої роботи

—           Перевірка  віршів напам’ять з книжки « Позакласне читання».

IV. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Лічилка-небувалиця»

—Небувалицями бувають не тільки вірші, а й лічилки, скоро­мовки, приказки.

1. Гра «Бджілки». Напівголосне читання учнями лічилки.

—Чи сподобалася вам лічилка?

—Коли діти використовують лічилки?

—Прочитайте виділені слова. Від яких слів вони утворилися?

2. Гра «Хто краще?»

Конкурсне читання вірша учнями в парах.

3. Читання лічилки «дощиком».

4. Гра «Добери риму».

Хапатиму — питатиму; зозулиця — жмуриться; озивається — заливається.

V. Опрацювання скоромовки Г. Бойка

1. Читання скоромовки учнями мовчки.

—Які слова звучать однаково, а мають різне значення?

—Читаючи скоромовку, робіть паузу після слова сто.

2. Читання скоромовки «дощиком».

3. Гра «Хто краще?»

Конкурсне читання скоромовки.

VI. Опрацювання приказки-небувалиці

Гра «Бджілки».

Напівголосне читання учнями приказки, кожен — у своєму темпі.

  1. Робота в парах.

Читання приказки в парах.

Гра «Хто краще?»

VII.        Підсумок уроку

—    Чи сподобався вам урок?

—Що нового дізналися?

VIII.       Домашнє завдання

Відповідати на запитання (С. 38).

 

Тема уроку: Видатний письменник України Михайло Коцюбинський. Оповідання “Маленький грішник”

Тема уроку: Видатний письменник України Михайло Коцюбинський. Оповідання “Маленький грішник”
Мета уроку: Коротко ознайомити учнів з особистістю М.Коцюбинського, опрацювати зміст оповідання “Маленький грішник”, розкрити його тему, вчити учнів давати характеристику дійовим особам. Розвивати навички правильного, виразного читання, читання вголос і мовчки. Виховувати слухняність, чесність.
Обладнання: портрет М.Коцюбинського, твори письменника для дітей: “Харитя”, “Ялинка”, “Маленький грішник”, “Десять робітників”, казки “Два цапки”, “Дві кізочки”, “Івасик і Тарасик”; читанка 4(3), дошка.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
— Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати і розповідати казку І.Франка “Три міхи хитрощів”).
— В яку пору року відбуваються події, відображені в казці? (Це було восени, коли дозріває виноград).
— Прочитати в особах першу розмову Лисички і Їжачка (Учні читають).
— Який малюнок намалювали б до цієї частини?
— Описати, якою уявляєте Лисичку, що потрапила у сильце?
— Як порада Їжачка допомогла Лисичці?
Читання в особах від слів “Пішли у двох…” до кінця казки.
— Як виявилась нечесність, боягузтво і зрада Лисички?
— Розповісти, як Лисичка була покарана?
— Чому вчить казка “Три міхи хитрощів”? (Казка вчить бути чесними, справедливими, бути вірними друзям).
— Які ще казки І.Я.Франка ви читали? (“Лисичка і Журавель”, “Фарбований лис”).
— Іван Якович Франко дуже любив дітей. Він хотів, щоб діти зростали дужими, розумними, чесними, справедливими. Цьому вчив, це виховував у дітях своїми казками.
(Оцінювання відповідей учнів, мотивація оцінок).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитись з видатними письменниками України і ознайомимося з письменником М.Коцюбинським та опрацюємо зміст оповідання “Маленький грішник”.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Ознайомлення з особистістю М.Коцюбинського.
— Перед вами портрет Михайла Михайловича Коцюбинського. Давайте прочитаємо написані на дошці його слова:
“Хто щасливий? Той, хто дає багато, а бере наймеш. На чиїх слідах виростають найкращі квіти? Хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти”.
М.Коцюбинський
На дошці напис:
“17 вересня 1864 року, м.Вінниця”.
— Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року в місті Вінниці. У дитинстві був слухняним, добрим хлопчиком, дуже уважним і старанним учнем, гарно ставився до своїх друзів у школі, до своїх сестер і брата. Вчився добре, любив читати книжки. На долю сім’ї випало лихо: осліпла мати, батько залишив родину. Турботи про сім’ю бере на себе Михайло, який одночасно і вчиться, складає іспит на народного вчителя, вчителює і пише свої твори. У творах зображує життя селянської бідноти, поневіряння, засуджує несправедливість.
М.Коцюбинський багато написав і для вас, діти. Це твори, які ви вже читали “Десять робітників”, “Харитя”, “Ялинка”, “Про двох цапків”, “Дві кізочки”, “Івасик і Тарасик” і “Маленький грішник” (будемо сьогодні читати), а також ще ряд інших.
Помер письменник 25 квітня 1913 року після хвороби. Похований у місті Чернігові.
2. Підготовка до сприймання твору.
— Зараз ми будемо читати оповідання Коцюбинського “Маленький грішник”. Але в ньому зустрінуться слова, які можуть бути вам незрозумілими. Прочитаємо ці слова з дошки.
Торговиця – місце на базарній площі, де торгують худобою.
Юпка – верхній одяг.
Шати – багатий одяг.
Покопотіти – побігти дрібними кроками.
Гринджалята – низькі і широкі сани.
3. Первинне ознайомлення з твором.
— Я почну читати оповідання, а ви уважно слідкуйте, бо хтось буде продовжувати. Зверніть увагу на те, про кого розповідається в оповідання і кого так назвав автор: маленький грішник.
(Спочатку читаю я, потім учні продовжують).
Ланцюжкове читання.
4. Бесіда після читання твору.
— Про кого розповідається в оповіданні? Чому оповідання називається “Маленький грішник”?
— Про які часи йдеться в оповіданні? (Події, описані в оповіданні відбуваються за часів царату).
— Який епізод з оповідання вас найбільше схвилював? Чому?
5. Робота над текстом оповідання.
— Прочитайте опис природи в першій частині оповідання від слів “Дмитрик, восьмилітній хлопчик…” до слів “Ярино! А несіть швидше води…” (Учень читає).
— Що говориться про настрій Дмитрика? (Дмитрикові було сумно, йому шкода своєї мами).
— Знайти і зачитати опис зовнішності Дмитрика. Про що свідчить його одяг? (Одяг був з матері, бо він великий. Хлопчик був бідний, на ньому порваний одяг).
— Прочитати в особах розмову Дмитрика та Гаврилка про те, як треба жебрачити.
— Якими ви уявляєте хлопчиків? (Бідними, голодними).
— Що ви можете сказати про вдачу Гаврилка? (Він намагається жити за рахунок інших).
Фізкультхвилинка
Буратіно потягнувся.
Раз – нагнувся, два – нагнувся.
Руки в сторони відвів.
Ключик, видно, загубив.
А щоб ключик нам знайти,
Треба всім в похід піти.
1, 2, 3, 1, 2, 3.
Треба всім в похід піти.
— Прочитати початок другої частини оповідання до слів “Дмитрик, вагаючись трохи, віддав гроші”.
— Як виявилось тут ставлення Дмитрика до своєї матері? (Дмитрик неслухняний, легковажний).
— Прочитати мовчки. Який злочин вчинили діти? Які думки гнітили Дмитрика, коли він згадав, що вони пограбували бідного діда? (Дмитрик зрозумів, що так погано чинити, але боявся Гаврилка, щоб той не глузував).
— Яке горе спіткало Дмитрика? (Дмитрик попав під коні; у нього померла мати).
— Що переживав хлопчик у лікарні? Як думав жити далі? (Дмитрикові було шкода мами. Він переживав, хто його нагодує, зодягне,  каліку? Хлопчик вирішує не старцювати, не дружити з Гаврилком, а самому заробляти гроші на хліб).
6. Характеристика дійових осіб оповідання.
— Назвіть дійових осіб оповідання. (Дмитрик, Марійка, Гаврило, мама Дмитрика, тітка).
— Давайте поговоримо про Дмитрика. Який він? (Дмитрик – 8-річний хлопчик. Одягнений у стару мамину одежу).
— Які стосунки між Дмитриком, Гаврилком і Марійкою? (Дмитрик, Гаврило і Марійка дружать, але ця дружба не чесна, бо Гаврило використовує Дмитрика, штовхає дітей до поганих справ).
— Чи справді Дмитрик повністю підвладний Гаврилкові? Як він ставиться до матері? (Дмитрикові шкода хворої матері, але він прагне ласощів, забав, які не спроможна дати йому мама).
— Кого звинувачує Дмитрик у тому, що сталося? (Він звинувачує себе).
— Що вирішує хлопчик у лікарні?
— Отже, Дмитрик, хоч і любив маму, але через свою неслухняність, легковажність був до неї неуважним, не слухався її наказів. І це стало причиною його горя.
V. Підсумок уроку.
— Про що сьогодні ви дізналися на уроці? З чим ви познайомилися?
VI. Домашнє завдання.
— Підготуватись виразно читати твір “Маленький грішник”. Слабші читають 1 частину, сильніші – весь твір. Уміти розповідати зміст твору, характеризувати головного героя.

Конспект уроку читання №2
Клас: 3
Тема уроку: Каїн і Авель (Біблійна легенда).
Мета уроку: Формувати уміння розрізняти ознаки доброго і лихого, усвідомлювати неминучість кари за вчинене зло. Розвивати навички правильного, виразного, свідомого читання. Виховувати почуття порядності, милосердя, терпимості у ставленні до близьких і чужих людей, осуду жорстокості, заздрощів, ненависті.
Обладнання: Біблія для дітей, читанка 3(2), дошка.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Щоб урок пройшов немарно,
треба сісти рівно й гарно.
ІІ. Актуалізація знань учнів.
1. Мовна хвилинка.
Вивчення скоромовки:
Троянди тендітна краса,
в пелюстках тремтлива роса.
(Скоромовка написана на дошці. Спочатку учні читають скоромовку мовчки для ознайомлення, потім вголос – хором; промовляння скоромовки повільно, швидко і максимально швидко хором, індивідуально).
2. Робота над прислів’ями про добро і зло.
У кого совісті нема – нема й сорому.
Язиком – ось “я”, а на ділі свиня.
З поганої трави не буде доброго сіна.
Не з доброї муки зліплений.
Сам себе раз у рік любить.
(Діти пояснюють, як вони розуміють прислів’я).
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку
— Сьогодні ми опрацюємо біблійну легенду “Каїн і Авель”, визначимо, якою повинна бути людина.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Підготовка учнів до сприймання твору.
Бесіда:
— Діти, чи знаєте ви, що таке Біблія? (Біблія – це книга книг, суперкнига; це книга, яка дана Богом, книга про Бога, про його любов до людини, про народження, життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа).
— Ми вже читали багато легенд і знаємо, що це таке. А як ви думаєте, що таке біблійна легенда? (Це легенда, сюжет якої взято з Біблії).
— Про що розповідається в Біблії уже на перших її сторінках? (Про створення світу, про перших людей).
— Як звали перших людей? (Адам і Єва).
2. Перше читання твору.
— Зараз я прочитаю легенду, а ви уважно слухайте, а потім скажете, про кого розповідається в цій легенді.
(Читаю легенду).
3. Бесіда після першого сприймання твору.
— Про кого ця легенда? Як звали братів? Хто були їхні батьки?
4. Читання легенди учнями.
— Зараз легенду будете читати ви, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які є у легенді. Ці слова у нас виписані на дошці:
Заздрив, випасав, покотилася, благословилася, ненавидів, луками, довідається, вартівник, блукав, полюбили, складається, зненавиділи.
Ланцюжкове читання (учні читають по одному абзацу).
Фізкультхвилинка
Встаньте діти, посміхніться.
Землі нашій наклоніться.
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться.
В різні боки похиліться.
Веретеном покрутіться.
1 – присядьте, 2 – присядьте
І за парти тихо сядьте.
5. Бесіда за малюнком з метою перевірки і усвідомлення змісту твору.
— Розгляньте, діти, малюнок у своєму підручнику і скажіть, кого на ньому зображено. Як ви думаєте, хто з цих братів Каїн, а хто Авель? Яким був Каїн? Знайдіть слова, якими змальовано Каїна. Що з цього, що ми прочитали, видно на малюнку? (Каїн – дуже зла людина).
— Який був молодший брат – Авель? Знайдіть у легенді рядки, де сказано про Авеля. Як це показано на малюнку? (Авель веселий, добрий, грає на сопілці, біля нього пташки).
— Які почуття у вас викликали поведінка і характер Авеля?
— Як Каїн ставився до свого брата? Який злочин він вчинив?
6. Повторне читання легенди.
Мовчазне читання.
Вибіркове читання.
— Прочитати частину легенди, де сказано про те, як брати розпалювали вогонь.
— Прочитати те, що стосується заздрощів Каїна.
— У чому був переконаний Каїн, вчинивши кривавий злочин? Прочитайте рядки, де про це сказано.
— А хто ж став справжнім свідком братовбивства?
— Яке запитання ставили злочинцю дерева, зірки, птахи, всесвіт? Як говорять про лиху, заздрісну людину?
— Що прославляє і засуджує легенда?
Гра “Небо – земля”.
7. Робота над значенням слів, висловів.
— Які слова, вислови вам незрозумілі? Поясніть вислови: “не слухався вогонь злих Каїнових рук” (не горів); “на світ благословилося” (почало світати); “очима косує” (на всі боки озирається); “прокляли” (осипали прокльонами – словами, що виражають різний осуд).
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Бесіда:
— Про кого сьогодні дізналися з легенди “Каїн і Авель”?
— Які риси характеру були у Каїна, а які у Авеля?
— Що вчинив Каїн? Що у легенді засуджується, а що прославляється?
2. Творча робота.
— Прочитайте прислів’я на дошці. Визначіть, до яких частин легенди вони відносяться.
1. Той, хто любить тільки себе, ненавидить людей.
2. З самого початку думай, який буде кінець.
3. Кров людська не водиця, проливати не годиться.
4. Від своєї совісті не втече.
VI. Підсумок уроку
— Сьогодні на уроці ми прочитали біблійну легенду “Каїн і Авель”. Автор легенди – народ, який хотів підкреслити, що зло завжди буде покаране. За свої вчинки треба відповідати перед Богом, людьми, своєю совістю.
Народ закликає нас творити добро, нести людям і природі радість щастя, добробут.
VII. Домашнє завдання (диференційоване).
1. Вибрати уривки з легенди, які найбільше вразили, та навчитися переказувати їх близько до тексту.
2. Прочитати останні вісім абзаців легенди і поставити до них запитання.

Конспект уроку читання №3
4(3) клас
Тема уроку: Л.Глібов. Байка “Зозуля й Півень”.
Мета уроку: Розширювати знання учнів про творчість Л.Глібова, про жанр байки. Розвивати образність мовлення, виразність читання. Виховувати справедливість, чесність.
Обладнання: портрет Л.Глібова, персонажі байки: Зозуля й Півень, малюнки до байки, читанка 4(3), дошка з записами.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Девіз уроку (на дошці):
Сторінки бережно гортаю, всі тексти швидко я читаю. Читати дуже я люблю і стисло текст перекажу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
— Яке було домашнє завдання? (Навчитися виразно читати байку Л.Глібова “Вовк і Кіт”, вміти читати в особах).
Читання байки учнями – конкурс на виразне читання.
Читання байки в особах.
— Хто найкраще прочитав? Чим сподобалося читання?
— Чого Вовк забіг у село? Від кого він хотів сховатися?
— Чому жодна порада Кота не підходила Вовкові?
— Що в поведінці Вовка особливо засуджується? Яка головна думка байки? Як ви розумієте прислів’я “Що посіяв, те й пожнеш”?
(Виставлення оцінок учням, кожна оцінка мотивується).
ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
— Діти, хто з вас пам’ятає, що таке байка? (Коротке оповідання чи вірш із повчальним висновком).
— На минулому уроці ви ознайомилися, а на сьогодні навчилися виразно читати байку “Вовк і Кіт”. Хто автор цієї байки?
— Що ви знаєте про Леоніда Глібова?
— Перед вами портрет байкаря. Подивіться на дошку. Що означають числа?
Леонід Глібов (1827-1893), с.Веселий Поділ.
(Підсумовую відповіді учнів).
— Видатний український письменник Леонід Глібов народився в с.Веселий Поділ на Полтавщині, писав вірші, пісні, віршовані загадки, п’єси і байки. Байок Глібов написав аж 107.
— Які байки Глібова ви вже читали? (“Чиж і Голуб”, “Коник-стрибунець”, “Вовк і Кіт”).
— Кого описує автор у образі тварин? (Під образами тварин автор розуміє людей).
— Для чого пишуть байки? (У байках висміюють все лихе, щоб люди не робили так).
— А тепер відгадайте загадки:
Ку-ку, ку-ку! – кричу я в лісі,
На зріст маленька, свитка сіренька.
(Зозуля).
(Показую малюнок)
Двійчаста і розгониста хода,
Іде – як цар до трона,
На голові – корона.
(Півень)
(Показую малюнок),
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні ми ознайомимося з байкою “Зозуля і Півень”, яку написав Л.Глібов, і навчимося виразно читати її.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Підготовка учнів до сприймання твору.
— Діти, чи розумієте ви значення слова “підлесливий”? (Це людина, яка хоче вислужитись, показати себе надто відданим, говорить у вічі одне, а має на думці інше; це людина, яка хоче піддобритись до когось і за це його слухає, вихваляє).
— Отже, підлеслива людина, це та, яка догоджає кому-небудь надмірно, незаслужено, вихваляє когось, щоб піддобритися. Сьогодні ми ознайомимось із значенням цього слова, прочитавши байку “Зозуля і Півень”.
— А чи чули ви, як “співає” півень, зозуля? (Вони не співають. Півень кукурікає, а зозуля кує).
— А що роблять солов’ї, синички? (Соловейко виспівує гарні мелодії травневими ночами. У народі кажуть про тих, хто гарно співає, виспівує, як соловейко”).
2. Перше читання твору.
Читаю байку “Зозуля й Півень”.
— А зараз ви будете читати байку, але спочатку потрібно навчитися правильно читати слова, які зустрінуться у нашій байці.
Словникова робота.
На дошці слова:
Жалібненько, пшениченька, мерщій, безталанне, знічев’я,
Самостійне мовчазне читання байки.
Прочитайте байку про себе і скажіть:
— За що хвалили одні одного Півень і Зозуля?
— Чи відвертими, справедливими були ці вихваляння?
3. Повторне читання байки.
Читання байки вголос.
4. Робота над ідейним спрямуванням тексту.
— Якими ви уявляєте собі Півня і Зозулю? За що вони хвалили одне одного? Якими були ці вихваляння? (Нещирі, несправедливі вихваляння).
— Знайдіть у байці і прочитайте слова, в яких передано головну думку твору.
— Як ви розумієте прислів’я “Рука, як кажуть, руку миє”?
— Запам’ятайте це прислів’я і користуйтесь ним при нагоді у своєму житті.
Фізкультхвилинка
Лапки в боки, вгору вушка,
Скачуть білочки-подружки.
1, 2, 3, 4, 5 –
По гілках вони летять.
Кожен ранок на галяві
Роблять білки вільні вправи.
1, 2, 3, 4, 5 –
Люблять білочки стрибать.
5. Аналіз зображувальних засобів.
— Як звертаються тут дійові особи один до одного? Прочитайте, як Півень вихваляє спів Зозулі.
— Прочитайте відповідь Зозулі. З чим вона порівнює спів Півня?
(Зіронько моя, куме, голубонько, кралечко моя, братику – ласкаві і доброзичливі звертання).
— Якими словами вони характеризують “спів” один одного?
(Веселенько, жалібненько, тонесенький, милесенький голосочок – знову дуже ласкаво).
— Чи свідчать ці вихваляння про наявність голосу в Зозулі чи Півня? Про їхній гарний спів? Чому автор вибрав ці слова, а не інші, які характеризують дійсно гарний спів? (Тому, що нічого такого про їхній спів не можна сказати).
— Про що говорить автор таким чином? (Про підлесливість, нещирість персонажів).
— Як автор доводить це? (Порівняннями: виспівуєш, наче жар-птиця, як соловей).
— Чи можна порівняти Півня з жар-птицею, а Зозулю з соловейком? Чи справедливі ці оцінки? (Ні).
— Чиїми словами автор передає правду в байці? (Словами горобця і автора).
— Які негативні риси зображені автором у байці? (Нещирість, улесливість, що принижують гідність людини).
— Які почуття висловив автор у байці? (Незадоволення, обурення).
6. Робота над виразністю читання байки.
— Як потрібно читати (з якою інтонацією) вихваляння Зозулі і Півня? (Нещиро, підлесливо). А як слова горобця? (Голосно, передаючи правду). Слова автора?
7. Читання байки в особах.
— Що потрібно, що прочитати цю байку в особах?
— Скільки осіб треба для читання байки? Хто саме? (Зозуля, Півень, Горобець, автор).
VI. Підсумок уроку.
— Що сьогодні нового дізналися на уроці?
— Яку байку прочитали?
— Яка головна думка байки?
— Яке прислів’я зустрічається в байці?
— Як ви його розумієте?
VII. Домашнє завдання.
— Навчитися виразно читати байку Л.Глібова “Зозуля і Півень”. Підготуватись читати в особах. Хто має бажання і вміє гарно малювати, може створити малюнок до байки.