Тема. Аплікація у поєднанні з витинанкою «Старовинна фортеця»

Мета: ознайомлювати із культовою архітектурою; формувати вміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні особливості силуетної форми; розвивати дрібну моторику руки; розвивати естетичне сприйняття навколиш¬нього світу; стимулювати розвиток допитливості; виховувати дбайливе і шанобливе ставлення до пам’яток архітектури та історії.
Обладнання:
Зоровий ряд: фотографії та репродукції картин із зображеннями різних видів культових споруд.
Обладнання: альбом для малювання; простий,олівець; гумка; гуаш; пензлі
№ 4, 6; ємність для води; сервет¬ки для витирання рук і пензлів; палітра; тарілка.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
♦ Що таке архітектура? Для чого вона потрібна людям?
♦ Які види архітектурних споруд ви знаєте?
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель.
Видатний французький письменник Віктор Гюго назвав архі¬тектуру «визначною книгою людства». Сторінки історії архітектури можна перегортати нескінченної щоразу знаходячи щось нове і дивне. Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з однією з найдавніших і найдивовижніших сторі¬нок «кам’яної книги», що розповість про культові споруди. Ця складна назва означає, що ми говоритимемо про будівлі, які люди присвячують богам.
IV. Викладення нового навчального матеріалу
Розповідь учителя «Легенди про Хотин»
Про чоловіка Хо
Перший поселенець на місці нинішнього міста Хотина був чоловік по імені Хо. Земля, на якій поселився Хо, була дуже родючою, тому приваблювала багатьох. Аби засвідчити, що ці землі уже заселені і таким чином зберегти їх від чужих посягань, чоловік обгородив їх тином. Пізніше це поселення розбудувалося і на його місці виросло місто, яке назвали Хотин.
* * *
У давні часи садиби в місті були обнесені високими дерев’яними тинами. Найбагатшим у місті був чоловік на ймення Хо.
Одного разу повертався він зі своїми слугами додому, і на них напали вороги. Переляканий багач щодуху помчав до своєї садиби. На шляху йому довелося подолати чимало тинів. Кожен раз, стрибаючи через тин, Хо рахував сам собі: «Хо-тин, Хо-тин!».
Звідси й пішла назва міста Хотина.
Про мис Хотень
Над Дністром є скелястий мис, який у давнину називали «Хотень». Назва походить від дієслова «хотіти» і означає, що мис був дуже зручним місцем для давніх поселенців. Тут жили люди ще в мідному віці (близько 5 тисяч років тому). Саме тут і було засноване місто Хотин.
підозрілий звук, а коли підійшов упритул до стіни, то побачив канат, зв’язаний з рушників. Дівчину схопили, рятівний канат обрізали на великій висоті, і саме на цій висоті було наказано замурувати відважну дівчину в стіні фортеці, позначивши те місце викладеним з цегли візерунком у формі глечика.
Яким було здивування турків, коли наступного після страшної страти дівчини дня, в тому місці, де її було замуровано, на візерунку у формі глечика з’явилися крапельки води, які сочилися і сочилися крізь каміння. Розповідають, що то сльози закатованої слов’янки.
Про закам’янілу дівчину
У далекі часи жила в нашому місті дівчина. Одного разу її запросили на весілля до подруги. Дівчина хотіла піти на весілля зі своїм нареченим, але він не прийшов. Тоді дівчина дуже засумувала, бо вона любила свого коханого так сильно, як люблять тільки Бога. Тож ідучи на весілля, вона взяла з собою Ікону замість нареченого, а коли дівчата танцювали на весіллі з хлопцями, вона танцювала з Іконою.
Люди говорили дівчині, що не можна танцювати з Іконою, але вона не слухала і продовжувала. І раптом на очах у всіх вона перетворилася у камінь. З тих пір, коли люди знаходять великі камені, то кажуть, що це все, що залишилося від закам’янілої дівчини.
Про замуровану красуню
Давно це було. Ще коли у фортеці не було колодязя. Йшла війна з турками. Хотинська фортеця вже тривалий час була в облозі. У її захисників закінчилися запаси продовольства і води. Оборонцям цитаделі загрожувала загибель, якщо не вдасться знайти хоч якийсь вихід. І ось знайшлася відважна слов’янка, яка запропонувала зв’язати рушники і на цьому канаті з рушників спускатися по стіні фортеці до джерела з глечиком і таким чином рятувати людей від смерчі.
Кілька ночей дівчина спускалася і піднімалася по високій фортечній стіні з того боку, де не було сторожі. По декілька разів за ніч піднімали повний глечик, який вона, наповнюючи з джерела, прив’язувала до каната, а вже потім піднімалася сама. Але одного разу, коли дівчина піднімалася по стіні, то ненароком розбила глечик. Хтось із турків почув якийсь
Про золотоволосу красуню — доньку коменданта
Хотинської твердині
У давні часи злі завойовники оточили могутню фортецю, захисники неодноразово відбивали численні атаки, але не скорились. Та сили були нерівні, і вороги з великими втратами вдерлися в середину фортеці. Всіх, хто ще залишився у живих, або добивали, або брали у полон.
Та не хотіла скоритися золотоволоса красуня. Після нелюдських знущань її замурували у кам’яну стіну фортеці, де й зараз можна побачити мокру пляму від сліз дівчини, а на стіні — турецький глечик для води. І майже кожної ночі навесні виходить вона із стіни і кличе свого батька-коменданта та нареченого, які загинули, захищаючи місто, і поливає слізьми рідну землю, щоб давала рясні урожаї, наповнює струмки, озера й ріки водою.
V. Актуалізація вивченого матеріалу.
Творче завдання . Пояснення до творчого завдання
Учитель.
Беремо аркуш паперу будь-якого кольору згинаємо його навпіл. На ньому малюємо замок.
Індивідуальна робота за творчим завданням
Можливо, ви домалюєте хмари, сонячне про¬міння, птахів, а може, знайдете свій власний об¬раз. (Учні виконують роботу самостійно. Учитель коригує діяльність у ч н і в допомагає виправити помилки?)
VI. Прибирання робочих місць.
VII. Підбиття підсумків.
1. Демонстрація робіт.
2. Оцінювання.

Тема. Силует в архітектурі: « Чарівні куполи соборів»

Мета: ознайомлювати із культовою архітектурою, з поняттями «си¬лует» і «декор»; пояснювати значення силуету в архітекту¬рі; формувати вміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні особливості силуетної форми; розвивати дрібну моторику руки; розвивати естетичне сприйняття навколиш¬нього світу; стимулювати розвиток допитливості; виховувати дбайливе і шанобливе ставлення до пам’яток архітектури та історії.
Обладнання:
Зоровий ряд: фотографії та репродукції картин із зображеннями різних видів культових споруд.
Обладнання: альбом для малювання; простий,олівець; гумка; гуаш; пензлі
№ 4, 6; ємність для води; сервет¬ки для витирання рук і пензлів; палітра; тарілка.
Тип: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
♦ Що таке архітектура? Для чого вона потрібна людям?
♦ Які види архітектурних споруд ви знаєте?
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель.
Видатний французький письменник Віктор Гюго назвав архі¬тектуру «визначною книгою людства». Сторінки історії архітектури можна перегортати нескінченної щоразу знаходячи щось нове і дивне. Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з однією з найдавніших і найдивовижніших сторі¬нок «кам’яної книги», що розповість про культові споруди. Ця складна назва означає, що ми говоритимемо про будівлі, які люди присвячують богам.
IV. Викладення нового навчального матеріалу
Розповідь учителя
Ви вже, звісно, знаєте, що на землі існує багато різних релігій. І в кожної з них — своє уявлення про те, яким має бути місце для розмови з Богом.
Проте пам’ятки архітектури світових релігій (християнства, ісламу, іуда-їзму і буддизму) мають спільну рису ж куполи. (Учитель демонструє учням фотографії храмів різних релігій.)
Упродовж багатьох століть, крім релігійного призначення, люди викори¬стовували храми і як громадські споруди. їх міцні стіни захищали людей від ворогів, тут коронували царів і вшановували героїв. Зовнішній вигляд пев¬ного храму визначав обличчя всього поселення, що розташовувалося навколо нього.
Відомий вислів:
«Кожна дорога веде до храму» означає, що шлях, який обирає людина в житті, має зробити її кращою, допомогти осягнути саму себе.
Міста Давньої Русі будували на підвищених місцях, часто на закрутах рі¬чок, щоб їх легше було захищати від ворогів. Спочатку зводили стіни фортеці, а потім на найкращому місці будували храм. Він височів над іншими будів¬лями. Якщо подивитися на місто здалеку, ви не побачите окремих будинків,
силует міста. Аж до почати XX століття саме храми надавали містам неповторного вигляду. За задумом будівельників, хрести на куполах храмів мали бути найвищими точками
міста. В Куполи можуть бути найрізноманітнішої форми. Одні нагадують цибулини, інші схожі на шоломи, а гостроверхі піраміди, що увінчують деякі храми,називають наметами.
Куполи дерев’яних храмів схожі на ялинові шишки. Сьогодні нам важко повірити, що більшість із цих складних дерев’яних мережив збудовані без жодного цвяха, тільки за допомогою сокири.

V. Актуалізація вивченого матеріалу.
Творче завдання . Пояснення до творчого завдання
Учитель.
Оберіть ту форму купола, що по¬добається вам найбільше. Складіть композицію з декількох куполів — великих і маленьких. Які додаткові елементи допоможуть передати ваше ставлення до храму?
Індивідуальна робота за творчим завданням
Можливо, ви домалюєте хмари, сонячне про¬міння, птахів, а може, знайдете свій власний об¬раз. Характерні силуети куполів повинні чітко читатися на вашому малюнку. (Учні виконують роботу самостійно. Учитель коригує діяльність у ч н і в допомагає виправити помилки?)
VI. Підбиття підсумків
Коментарії .
Учні по черзі демонструють свої роботи і розповідають, яку головну думку вони хотіли передати. Учні спільно обговорюють роботи» над керівництвом учителя визначаючи, як ще можна було передати задум автора.
Із малюнків створюють виставку «Золоті куполи».

Тема: Ліплення рельєфу на тему «Гарні квіти та метелики»

Тема: Ліплення рельєфу на тему «Гарні квіти та метелики»

Мета. Провести бесіду про скульптуру; ознайомити учнів з різними вида­ми рельєфів (горельєф, барельєф, контррельєф); формувати навички роботи з пластиліном: розмазування, розкачування, накладання, примазування; уміння застосовувати стеки для вирівнювання, об­різування, загладжування; прищеплювати любов до творів образот­ворчого мистецтва.

Обладнання. Колекція метеликів, таблиці, малюнки, ілюстрації з різними видами метеликів, рельєфні зображення.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда про скульптуру.

На площах міст та у парках височать пам’ятники. Це — скульптури. Бачимо їх на могилах героїв, ними прикрашають парадні зали громадсь­ких будівель; на фасадах розміщують герби, рельєфи. Скульптурні стату­етки є у багатьох з нас вдома. Отже, зі скульптурою ви добре знайомі і самі займалися цим мистецтвом, ліплячи фігурки з пластиліну. Слово «скуль­птура» придумали стародавні римляни і означає воно «вирізання», «ви­сікання». Скульптура буває портретною (портрети історичних діячів або історичні композиції), побутовою (побутові сцени), анімалістичною (коли зображують тварин). Ще скульптуру поділяють на круглу, коли вона об’ємна і її можна обійти і роздивитися з усіх боків, та рельєфну — скульптуру на площині, що лише частково виступає над поверхнею. Пригадайте, як називається вид рельєфу, в якому зображення виступає з площини на половину свого об’єму? (Барельєф.)

Як називається вид рельєфу, в якому зображення виступає більше, ніж на половину свого об’єму, майже подібний до круглої скульптури?

(Горельєф.)

Як називається вид рельєфу, в якому на площині вирізано контури

предмета? (Контррельєф.)

2. Перегляд ілюстрації із зображенням різних видів скульптур (за вибо­ром вчителя).

III.Повідомлення теми і завдань уроку.

IV.Робота над темою уроку.

1. Декламування вірша А. Костецького «Метелик».

Метелика ловити я не хочу:

він — квітка неба,

хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

бо вдома їй джмеля не погойдати

і не попити ранками росу!

І ні стеблинку,

гілку чи травинку

я не ображу:

це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

що світиться довірою до всіх.

2.        Прослуховування казки Устини Золотоустової «Метелик».

Метелик

Кожна квітка любить метелика. І бажає дати йому барви своїх пелюсток.

Але спочатку квіти не мали кольорів. І одна добра фея, чарівна Кольо-рівна, вирішила наділити кожну квітку своїм кольором. Одна квіточка забажала мати жовтий колір, як сонце. Царівна послала ельфиків до сонця позичити жовтої фарби, і тепер метелик у цієї квітки жовтий.

Друга квіточка мріяла стати синьою — синьою, наче морська хвиля. Два дельфіни, що бавились у морі неподалік піщаного берега, бризнули на квітчині пелюстки синьої фарби. І отримав її метелик на крильця крапельки морської води.

Інша квіточка забажала фіолетової фарби, і Королівна послала двох жай­ворів до царства фіолетових хмар. Який же метелик… красивий! А скромна, ледь помітна квіточка схилила голівку і сказала: — Я так давно мріяла про білий колір. І два снігурі полетіли до Снігової королеви за цим чудовим кольором. Метелика —  білосніжку можна побачити вже з ранньої весни!

От уже ніби всі квіти і метелики отримали свої кольори, але почувся тихенький плач.

—       Хто це плаче? — здивувались усі.

І тут на гілочці побачили маленького метелика, який ніяк не міг ви­брати собі квіточки, бо хотів стати гарнішим за всіх інших.

—       Хто хоче подарувати цьому метеликові краплину своєї барви? —
запитала царівна Кольорівна. І всі по черзі підлітали до малого і струшу­
вали крапельки фарб зі своїх крилець.

Маленький метелик засвітився, наче казковий ельф, барвами веселки. А як виріс, став чарівним принцом квітів!

 

3. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем вчителя).

 

4, Поетапне виконання роботи вчителем і учнями. Як ви вже здогадались, сьогодні героями нашої композиції стануть квіти і метелики. Вони мають бути декоративними, тобто незвичайними,чарівними, казковими.

Працювати будемо у техніці «рельєф». У вас повинні бути заздалегідь підготовлені квадратні або прямокутні картонні основи, вкриті тонким

шаром пластиліну.

Перед початком роботи подумайте про те, як розмістити зображення на картоні так, щоб зверху, знизу чи з боків не залишилось вільного місця. Як це зробити? Квітку разом із листочком можна уявити собі по-різно­му — видовженою вгору чи вшир або однаковою за висотою та шириною, тому картонну основу для неї можна взяти будь — яку. Не забувайте, що біля квітки необхідно розмістити ще й метелика. Поміркуйте, як композиційно все це розташувати на картонці.

Далі послідовність роботи буде такою. Ви вже уявили собі свою квітку та метелика (і саме на своїй картонці) — намалюйте це легеньким подряпуван­ням по шару пластиліну будь — яким загостреним предметом (кінцем стека, цвяхом, стержнем від кулькової ручки, олівцем тощо). По назначених лініях викладіть пластиліновий джгутик. Обмежені джгутиком поверхні заповніть пластиліном. Таким чином ми отримаємо рельєфні, тобто випуклі, силу­етні зображення. Спробуйте рельєф зробити дещо вищим, випуклішим (це робиться накладанням зверху шматочків матеріалу та його примазуванням). Опуклі форми метелика та квітки можна оздобити і заглибленим рель­єфом. Що це таке? Згадайте, як ви залишаєте сліди, коли йдете по мокро­му піску чи землі. Або уявіть, що ви натиснули на вогку глину чи сніг долонею. А тепер тільки від вашої фантазії залежить, яку дивовижну квітку чи метелика ви зробите у рельєфі та якими різноманітними і цікавими будуть їхні рельєфні оздоблення.

V. Підсумок уроку.

  1. 1. Перегляд і демонстрування дитячих робіт.

2. Прибирання робочих місць.

 

Тема:Ліплення грибів

Тема:Ліплення грибів

Мета: Удосконалювати навички роботи з пластиліном. Розвивати                уміння передавати пропорційні особливості  будови різних грибів (великих і маленьких). Ознайомити учнів з їстівними і отруйними грибами.

Обладнання. Таблиці, малюнки, ілюстрації із зображенням їстівних і отруйних грибів, муляжі грибів, пластилін, стеки.

Хід уроку

I. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Вступна бесіда.

(Клас, прикрашений осіннім листям, калиною, виноградом, різними овочами і фруктами. На дошці розвішані репродукції картин, малюнки, ілюстрації із зображенням осені).

Із вірша, який я вам зараз зачитаю, здогадайтесь, хто зараз прийде до нас на урок.

2.   Декламування вірша К.Перелісної «Золота осінь».

В парках і садочках,

На доріжки й трави,

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі

Й небо синє, чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода —

Осінь золотава

Тихо-ніжно ходить.

Учні: Заходь у гості, щедра осінь!

(До класу входить дівчина в костюмі осені: жовте плаття, на якому нашито різнобарвні листочки, на голові з таких самих листків вінок. В руках у неї кошик з грибами. Вона тихо ходить по класу і розсипає листочки).

Осінь: Учні, спробуйте відгадати загадки і ви дізнаєтеся, що знаходиться у нашому чарівному кошику.

3.   Відгадування загадок.

В теплий дощик народився, Парасолькою накрився, Може б, з лісу пострибав, Якби другу ногу мав. (Гриб)

І великі, і малі

Повдягалися в брилі,

І дощу ці одноніжки

Не бояться анітрішки.

Ліс — улюблений їх край.

А як звати — відгадай! (Гриби)

Стоїть при дорозі на одній нозі.
Шапочку має, та нікого не вітає. (Гриб)
(Заходять діти, одягнені в костюми грибів.)
Осінь:
До нас в гості прийшли осінні жителі лісу — гриби.
4. Декламування віршів.
Боровик: Я, гриб-боровик,

Маскуватися звик.
Мусиш ліс обійти,
Щоб мене віднайти.
А кому знайти удасться,
Знай, тому всміхнеться щастя,
Бо смачнішого нема
Між грибами усіма.
Хто не вміє нас шукати,
Тим адресу можу дати:
Ми і в лісі, й на галяві,
Ніжка біла, верх смаглявий.
Печериця: По-нашому я — печериця,

А по-французьки — шампіньйон.
Хоч куцонога, білолиця,
Але витримую фасон.
Засмажте ви мене в сметані,
Й куди тому боровику!
Мене шукайте на світанні
Ж лісі, в полі і в садку.
Сироїжка: Я — сироїжка, біла ніжка.

У різний колір чепурюсь.
Така тендітна, така ніжна,
У руки візьмеш — я кришусь.
Хоча кришусь, хоча тендітна,
А кажуть — дуже апетитна.
Хто коштував хоч раз мене,
Побачить в лісі — не мине.
Лисички: Ми лисички, жовті личка,

Ростом зовсім невеличкі.
Не червиві, дуже чисті,
Не ховаємося в листі.
Хто на слід наш натрапляє —
Повен кошик назбирає.
Ростемо ж не по одинці,
Нас шукайте у низинці.
Опеньки: Ми опеньки, ніжки тоненькі,

Шиї мов цівки, круглі голівки.

А як більші виростаєм —
Парасольки розкриваєм.
Лий дощику, лий!
Нам ти не страшний.
І на пні, і коло пня
Нас великая рідня.
Простягай-но рученята —
Устигай лише збирати.
Маслюки: Ми маслюки, жовто-бурі шапки,

Ростемо там, де глиця,
Під соснові залазим шишки,
Любим запах живиці.
Нас збирають старі і малі,
Маринують і смажать.
Тільки з’явимось десь на столі,
Нас одразу побачать.
Смачніших не знайдете страв,
Ледацюга — хто нас не збирав.
Підосичник: Я гриб грибів. Я — підосичник,
Найбільший в лісі симпатичник.
До мене не ідуть — біжать,
Покласти в кошики спішать.
А шапка в мене, глянь яка! —
Як у гриба боровика.
Лише з різницею тією,
Що верх червоний у моєї.
Удався вродою і зростом,
Грузд проти мене — карлик просто.
І навіть на боровика
Дивитись мушу звисока.
Мухомор: Я мухомор, я мухомор,

Червоний, наче помідор, Кашкет цяцькований, розлогий, А сам — стрункий і довгоногий. Серед урочища грибного Не знайдеш красеня такого. Та я отруйний, пам’ятай, Мене побачиш — обминай.

5. Продовження бесіди.

Гриб — одне з найцікавіших і найпотаємніших явищ природи. На світі існує понад 100 тисяч видів грибів, але їстівних серед них небагато. В лісах України росте близько ста видів. У осінньому лісі можна побачити рижики, опеньки тощо. Але кожному, хто вирушає з кошиком до лісу, необхідно навчитися розпізнавати отруйні гриби — спершу по малюнках, а потім і в лісі. Отруйні гриби ростуть так само — від ранньої весни до пізньої осені. Вони часто схожі на їстівні гриби і тому їх дуже легко сплутати. Які отруйні гриби ви знаєте? А тепер придивимось, як виглядають їстівні й отруйні гриби.

6. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).

Одні з них стрункі, мають досить тендітні ніжки та розлогі, наче парасольки чи тарілочки, капелюшки. У деяких — на ніжках «спіднички». Інші — як, наприклад, білий гриб — виглядають міцними. Ніжки в них товсті, шапки круглі, схожі на половинку кулі. У третіх — капелюшки мають дещо хвилясті криси. І, певна річ, у всіх капелюшки та шапки різного кольору. Тому ліпитимемо з кольорового пластиліну. Отож, почнемо.

7.  Послідовність ліплення гриба.

Для кожного гриба, який ви схочете зліпити, приготуйте шматок пластиліну, користуйтеся при цьому стекою.

Перед роботою завжди зігрівайте шматок у долонях та розминайте його. Тоді він буде м’яким та податливим. Ніжки скочуйте спочатку у ви­гляді стовпчиків (думайте, які вони мають бути за товщиною). Далі працюйте пальцями, аби уточнити їх форму: подивіться, де ніжка вужча, а де ширша; де вона має заокруглення. Для капелюха скатайте кулю, стекою відріжте її половину. А тепер з’єднаємо обидві частини гриба. Для цього знизу в капелюсі зробіть виїмку. Вставте туди ніжку і добре примажте обидві частини одну до одної.

Для шапочки мухомора скатайте маленькі кульки і добре попридавлюй­те їх до поверхні капелюшка так, щоб з кульки вийшла майже плоска кругленька плямка. Якщо капелюх гриба має знизу пластинки, можна зробити у заглибленні рисочки, шо густо розходяться від центру, од ніжки до країв.

8.  Практична діяльність учнів.

9.Дидактична гра «Збір грибів». Двоє учасників із зав’язаними очима — хто швидше «зірве» грибочки і покладе в кошик.

III. Підсумок уроку.

Демонстрування грибів, виліплених учнями.

Тема уроку : Виконання композиції «Хитра пляма»(2 кл.)

Тема уроку : Розвиток творчої уяви,вміння оперувати відомими образами при створені нових художніх образів. Виконання композиції  «Хитра пляма»

Мета уроку:

—             навчальна: ознайомити учнів з виражальними можливостями плями; навчити працювати тушшю в техніці «плямографії»;

—             розвиваюча: розвивати образне мис­лення, зорову та емоційну чутливість;

—             виховна: виховувати естетичні почут­тя, смак, акуратність у роботі з тушшю (фарбами); активізувати твор­чу ініціативу учнів.

Обладнання та матеріали :

а)для вчителя:

—             літературний ряд: казка О.Толстого « Буратіно»;

—             ілюстративно-зоровий ряд: зразки робіт у техніці «плямографії»;

б) для дітей: фарби, трубочка для кок­тейлю (соку).

Хід уроку

  1. Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

—             Доброго дня, ,урок образотворчого мистецтва сьогодні проведу у вас я мене звати Інна Вікторівна.

—             Давайте перевіримо чи все у вас готово до уроку.

  1. Робота над темою уроку.
  2. Вступна бесіда.
  3. Робота над презентацією. « Буратіно»

Слайд 1 ( тема уроку).

Слайд 2 (буратіно).

—     Діти, хто з вас знає казку О. Толстого «Буратіно»?

—    Перекажіть коротко її зміст.

—    Пригадайте, як Мальвіні доводилось виховувати Буратіно? А зараз я розповім вам ще про одну пригоду, яка трапилась із Буратіно і Мальвіною.

Слайд 3 (буратіно і мальвіна).

Як завжди після сніданку, Мальвіна намагалася навчати Буратіно. Вона принесла перо та чорнило і почала вчити його писати. Буратіно побачив у чорнильниці муху, занурив туди свого довгого носа. Та його ніс не дістав дна. Довелося нахилити чорнильницю.

—       Буратіно! Ти знову бешкетуєш? — озирнувшись, сказала Мальвіна. .— Ой! — Буратіно почав злякано розглядати свій брудний ніс. Велика

чорна крапля збігала по ньому, лаштуючись зістрибнути на стіл.

—       Я не хотів! — Та чорна крапля хлюпнула йому на аркуш паперу перед самісіньким його носом.

Слайд 4 (буратіно і клякса)

—       Зараз я її! — Він, напружившись, дмухнув на ляпку, виганяючи її з аркуша. Та крапля розтягнула всі свої волохаті лапи і вгризлася ними в папір.

—       Що ти накоїв? Це ж гарний новенький папір!

—       Я не хотів! — зарюмсав Буратіно, змахнувши брудними пальцями

сльозинку, що набігла на кінчик носа.

Слайд 5 (буратіно з брудними руками)

—      Годі вже, йди вмийся. — Мальвіна тим часом розглядала чорну ляп­ку, яку вередливий Буратіно поклав на чистенький аркуш паперу.

—  Дивись-но, пляма схожа на стовбур дерева з гілочками. А якщо знов дмухнути на неї, може гілка з краплею на кінці стати ще довшою? Буратіно зі всієї сили різко дмухнув. Крапля чорнила на кінці гілки розповзлась навсібіч маленькими гілочками. Заохочений Буратіно дмухнув ще раз.

—   Ось яке дерево вийшло! — голосно зрадів щасливому відкриттю де­рев’яний хлопчик.

Слайд 6 (зображеня дерев)

—    Мальвіно, давай спробуємо ще наставити різних ляпок, можливо, у нас ще щось незвичайне вийде!

Але цього разу Буратіно не довелось використовувати свого довгого носика. Він підстелив папір, щоб захистити свій одяг від бризок. Набрав на пензлик фарбу і легенько стукнув по ньому рукою. Плямки капнули на чистий аркуш, а легенький вітерець роздмухав їх, і вони перетворилися на різних тварин, комах і якихось казкових істот.

Слайд 7 (зразки плям)

Ось так, незвично, Буратіно навчився ставити ляпки і бачити у кожній із них незвичайні казкові та фантастичні істоти. А чи бажаєте ви оволодіти такою технікою — плямографією, як це зробив Буратіно?

— діти,а хто з вас знає ,що це за  техніка плямографія?

Слайд 8 (термін плямографія )

Плямографія – це різновид графічної техніки,при якій малювання виконується рідкими фарбами.

3. Самостійна практична діяльність учителя та учнів. Робота над  презентацією «Правила малювання фарбами». Педагогічний малюнок.

Пофантазуйте і спробуйте перетворити звичайнісінькі ляпки на щось цікаве.

Для початку роботи підстеліть газету чи папір, щоб захистити свій одяг від бризок. Візьміть пензлик і наберіть на нього фарби. А тепер поставте пензлик над аркушем паперу і легенько стукніть, по ньому олів­цем. Пізніше на ще вологу ляпку різко дмухніть. Замість пензлика можете скористатися трубочкою для коктейлю чи соку.

Спробуйте побачити в плямах якусь картинку, вигадати казку про по­бачене.

Ось вам зразки розгляньте їх,і придумайте своє зображення

4.Самостійна робота учнів.

IV. Підсумок уроку.

  1. Загальна оцінка уроку.

—             Що таке плямографія?

—             Чи сподобався вам наш урок?

  1. Перегляд дитячих малюнків.
  2. Демонстрація кращих робіт.