Тема. Роль дієслів у мовленні. Зв’язок дієслів з іменниками в реченні.

Мета: закріпити знання про слова, які називають дії предметів; на¬вчитися правильно вимовляти і писати слова килим, парасолька; розви¬вати спостережливість, працелюбність, повагу до народної творчості.
Обладнання: зображення килима,парасольки.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 5)
— Про що була загадка? (Про ковзани)
— Поставте запитання до назв дій. (Що роблять? — Крешуть, ріжуть, залишають)
— Змініть ці слова так, щоб вони відповідали на питання що робить1. (Що робить? — Креше, ріже, залишає)
III. Повідомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми з’ясуємо, чи могла б існувати наша мова без слів — назв дій та як ці слова залежать від слів — назв предметів. Також навчи¬мося правильно вимовляти й писати слова килим, парасолька.
IV. Робота над вивченням нового матеріалу
1. Хвилинка чистопису
— Запишіть каліграфічно рядок: рл ек ла спекла.
— Доберіть слова з кожним буквосполученням. (Терла, Рекс, лагідний)
— Усно складіть з одним із них речення. (Рекс — наш вірний пес.)
2. Колективна робота з підручником (вправа 6)
— Прочитайте вірш.
— Чому в бобра «добра багато»? (Бо він дні і ночі охоче робив: сіяв, віяв, косив, молотив.)
— Випишіть назви дій. Знайдіть серед них чотири слова з одна¬ковою кількістю звуків. (Робив, косив, сіяв, віяв, молотив)

Складіть звукову модель слова сіяв.
= о = о-
Як ви розумієте прислів’я?
Як дбаєш, так і маєш.
Хто як робить, так тому й родить.
Гра «Розсекречення шифрувальника» (вправа 7)
Словникова робота.
Доповніть текст, замінюючи малюнки словами так, щоб вони зв’язувалися з іншими словами в реченнях.
— А тепер випишіть назви дій, які відповідають на питання що зробила? (Поламалась, витерла, спекла)
— Із якими словами в реченні вони зв’язані? (Поламалась пара-витерла пил, витерла Наталочка, спекла мама, спекла пиріг)
— Парасольку, діти, було винайдено в Давньому Китаї. Спочатку виготовлялася із натурального шовку і захищала тільки від пекучого сонця. А згодом створили матеріал, який не пропускає воду. Тепер використовуємо парасольку, в основному, для захисту від дощу.
— Отож ще раз прочитайте в рамочках слова килим, парасолька запам’ятайте їх написання,
3. Фізкультхвилинка
V.Закріплення вивченого матеріалу
Самостійна робота за варіантами (вправа 8)
— Прочитайте речення і скажіть, скільки їх. (Два)
— Установіть зв’язки між словами в реченнях.
1варіант — перше речення; ІІ варіант — друге речення,
Землю красить сонце. Людину красить праця,
Сонце (що робить?) красить; Праця (що робить?) красить;
красить (що?) землю красить (кого?) людину
(Двоє учнів виконують це завдання на дошці.)
— З якими словами пов’язані слова, що називають дію предмета? г, землю; людину, праця) .
— Що вони називають? (Предмети)
— Який висновок із цього можна зробити? (Слова — назви дій у реченні зв’язуються зі словами — назвами предметів.).
— Давайте об’єднаємо ці два речення в одне за допомогою слова а. Прочитайте утворене речення. (Землю красить сонце, а людину красить праця. )
— Яке слово повторюється в утвореному реченні? (Красить)
— Опустіть це слово в другій частині речення й запишіть утворене. Перед а поставте кому.
— Ще раз прочитайте і запам’ятайте це прислів’я. (Землю красить сонце, а людину — праця.)
VI. Підсумок уроку
— Що нового ви дізналися про слова — назви дій? (Слова — назви дій у реченнях найчастіше зв’язуються зі словами — назвами предметів).
Наприклад:
Мама поливає квіти водою з лійки.
Поливає (хто?) мама, поливає (що?) квіти, поливає (чим’?) водою.
— Правопис яких слів сьогодні запам’ятали? (Килим, парасолька)
— Складіть із ними речення. (Китайці винайшли парасольку від сонця. У моїй кімнаті великий пухнастий килим.)
VII. Домашнє завдання з інструктажем
Вправа 9.

Тема. Змінювання дієслів з іменниками за зразком «один — ба¬гато». Вимова й написання слова жайворонок.

Мета: розвивати вміння змінювати слова за зразком «один — ба¬гато»; закріплювати навички розпізнавати дієслова за питаннями; вчити встановлювати синтаксичні зв’язки дієслів з іменниками; на¬вчити вимовляти й писати слово жайворонок; вчити розуміти текст І одного прослуховування; виховувати повагу до традицій українського народу.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
І. Перевірка домашнього завдання (вправа 9)
— Прочитайте виразно вірш і скажіть, кому дякують люди. (Хлі¬боробам, ковалям, будівельникам, письменникам, учителям)
— У яких рядках сказано про письменників? (Пишуть книги нам чи-тати.)
— А про вчителів? (Шкіл науку нам дають.)
— А про хліборобів? (В поле йдуть орати.)
— А про ковалів? (Плуги міцні кують.)
— А про будівельників? (Будують теплі хати.)

— Які назви дій ви виписали? Прочитайте, ставлячи до них питання. (Йдуть (що роблять?), орати (що робити?), кують (що роблять?), будують (що роблять?), пишуть (що роблять?), читати (що робити?), дають (що роблять?).)
— Які слова ви підкреслили? (Орати, читати — що робити?)
2. Пошукова робота
— На дошці записані стовпчики слів. Зв’яжіть їх попарно і запишіть речення.
— Чому саме так ви поєднали слова? (Бо говориться про людей і рід їх занять.)
— На які питання відповідають слова, що називають дії людей? (Що робить ? що роблять ?)
— Чому ми ставимо різні запитання? (Коли говоримо про одну лю¬дину, ставимо питання що робить?, а коли про дію багатьох — що роб¬лять ?)
III. Повідомлення теми й мети уроку
— Сьогодні ми переконаємося в цьому^ спостерігаючи, як зміню¬ються слова — назви дій зі словами — назвами предметів. Також навчи¬мося правильно вимовляти й писати слово жайворонок.
IV. Робота над вивченням нового матеріалу
1. Колективна робота з підручником (вправа 10)
— Запишіть, доповнивши правий стовпчик за зразком. (Ковалі (що роблять?) кують. Учні (що роблять?) пишуть. Спортсмени (що роблять?) пливуть. Жайворонки (що роблять?) співають.)
— Усно поширте речення іншими словами. (Ковалі кують підкови коням. Учні пишуть диктант. Спортсмени пливуть брасом. Жайворонки співають високо в небі.)
— Зверніть увагу на написання слова спортсмен. Подумайте, з яких слів воно утворилося. (По-англійськи — спортивний чоловік.)
2. Словникова робота
— Зверніть увагу на написання слова жайворонок. Ще раз його вимовте. Що вам відомо про цю пташку?
Тоді послухайте. Жайворонок — пташка, трішки більша від горобця. У неї широкі й довгі крила, тому вона швидко літає. Існує понад сімдесят видів жайворонків. Вони живуть по всьому світу, окрім Антарктиди та Австралії. Жайворонки люблять простір, тому в містах їх зустріти важко. Вони мешкають у степах. Пташки стрімко злітають угору до 3 км і дзвінко співають. їхня лунка пісня розноситься далеко довкола.
— Ще раз прочитайте слово жайворонок і запам’ятайте, як воно пишеться. Складіть із цим словом речення, запишіть. (Жайворонок здійнявся високо в небо.)
3. Самостійна робота (вправа 11)
— Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? (Про виховання хлопчиків і дівчаток)
— Розкажіть, до чого вас привчають у родинах? (Мити посуд, прибирати після себе, виносити сміття, чистити взуття…)
— Знайдіть у тексті слова — назви дій. На які питання вони відпо¬відають? (Що робили? — Виховували, мати, виконували, переймали, прищеплювалися, вчилися)
— Змініть ці слова так, щоб вони відповідали на питання що робив? Запишіть їх. (Що робив? — Виховував, мав, виконував, переймав, прищеплювався, вчився.)
4. Фізкультхвилинка
VI. Підсумок уроку
— Що нового ви дізналися про слова — назви дій? (Вони зв’язуються зі словами — назвами предметів.)
— На які питання відповідають слова, що означають дію одного предмета? (Що робить? — пише; що робив? — писав; що робитиме? — писатиме)
— На які питання відповідають слова, що означають дію кількох предметів? (Що роблять? — читають; що робили? — читали; що робити-муть? — читатимуть)
VII. Домашнє завдання з інструктажем
Вправа 15.

Тема. Добір спільнокореневих слів, що належать до різних ча¬стин мови

Мета: закріплювати знання про іменники, прикметники, дієслова (без зазначення термінів); добирати спільнокореневі слова, що на¬лежать до різних частин мови, визначати в них корінь; розширювати лексичний запас учнів; виховувати шанобливе ставлення до народних символів України.
Обладнання: заготовки для виконання вправи 64.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчання
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 60)
— Прочитайте, як ви замінили кожний вислів одним словом. (Слу¬жити, косити, рибалити, дарувати, лікуватися, голосувати)
— Назвіть корені у споріднених словах.
— Як ви поділили для переносу слова нести і здіймати?
— Що називають коренем?
— Які слова є спільнокореневими?
— Як правильно визначити корінь?
2. Хвилинка чистопису ол ов яч листячко
— Доберіть слова з цими буквосполученнями. (Голова, солома, сова,
стовп, морячка, бурячок)
— Назвіть споріднені слова до слова морячка. Визначте в них корінь.
(Море, морський)
III. Повідомлення теми й мети уроку
— Сьогодні навчимося добирати споріднені слова, що називають ознаки, предмети та їх дії. Також пригадаємо назви місяців і зробимо висновок, як вони отримали свої назви.
IV. Робота над вивченням нового матеріалу
1. Колективна робота (вправа 61)
— До поданих назв дій доберіть назви предметів та назви ознак. (Розуміти — розум, розумний; теплішати — тепло, теплий; світити — світло, світлий; зеленіти — зелень, зелений)
— Запишіть за зразком і визначте корені слів.
2. Коментоване письмо (вправа 62)
— Прочитайте. Виділені слова замініть спільнокореневими і зали¬шіть. Визначте корені слів.
3. Робота з віршем (вправа 63)
— Прочитайте вірш й знайдіть слова — назви дій.
— Як ви розумієте значення цих слів?
— Випишіть парами спільнокореневі слова.
— До яких слів у вірші немає спільнокореневих?
— Назви ще яких місяців можна пояснити за допомогою споріднених слів?
4. Фізкультхвилинка
5. Гра «Зниклі місяці» (вправа 64)
— Візьміть заготовки, які лежать у вас на партах, і допишіть корені слів так, щоб утворилися назви місяців.
— Яких місяців серед записаних немає? (Лютий, листопад)
— Який місяць зиму починає, а який — кінчає? Запишіть відповідь за схемою
Грудень , а _.
6. Самостійна робота (вправа 65)
— Яка відмінність у значенні слів лівого і правого стовпчиків?
— Спишіть і позначте у словах корінь.
7. Колективна робота (вправа 66)
— До поданих слів — назв предметів допишіть спільнокореневі слова — назви дій та назви ознак.
— З яким словом — назвою предмета можна сполучити всі три назви ознак?
— Що ви можете розказати про розповідні, питальні й спонукальні речення?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Самостійна робота із взаємоперевіркою (вправа 67)
2. Колективна робота (вправа 68)
— Прочитайте вірш мовчки й підготуйтеся до виразного читання.
— З чого видно, що тополі тяжко жилося в чужому краю, що їй дуже хотілося повернутися в Україну?
— Тополя — це рослина, яка символізує Україну. А які ще символи нашої держави ви знаєте?
— Про інші народні символи України ви дізнаєтесь у ході вико¬нання домашньої вправи. Пам’ятайте, що наше ставлення до них по¬винне бути шанобливим.
— Знайдіть і виразно прочитайте питальні й спонукальні речення.
— Випишіть з вірша пестливі назви предметів. До виділених слів доберіть і запишіть спільнокореневі.
ЗІ Робота з віршем (вправа 70)
— Вивчіть вірш напам’ять.
— Правильно запишіть слово, в якому пропущено букву. Доберіть до нього спільнокореневі слова, що відповідають на питання хто? та який?
VI. Підсумок уроку
— Що називається коренем слів?-
— Які слова є спорідненими до слова праця? Визначте в них корінь.
— Які символи України ви знаєте?
— Що ви пригадали сьогодні про розповідні, питальні та спонукальні речення?
VII. Домашнє завдання з інструктажем
Вправа 71. Зверніть особливу увагу на рослини — символи України.

Тема. Визначення кореня слова шляхом добирання споріднених слів

Мета: учити спостерігати за однаковим написанням коренів у споріднених словах; формувати вміння виділяти корінь у спільно-кореневих словах; розвивати спостережливість; виховувати увагу й наполегливість.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
І. Перевірка домашнього завдання (вправа 55)
— Прочитайте текст, який ви записали.
— Назвіть споріднені слова і корінь у них. (Лось, лосиха, лосеня)
— Яке речення з тексту відповідає цій схемі?

(З чагарників до озера пробиралася сім’я .)
— Доберіть спільнокореневі слова до слова рука.
— Що ви помітили? (Так, дійсно корінь рук = руч, бо всі ці слова за значенням пов’язані з рукою, лише в корені відбулося чергування к-ч. Про це ви більше дізнаєтеся пізніше.)
III. Робота над вивченням нового матеріалу
І. Колективна робота з підручником (вправа 56)
— Запишіть слова літо і літак. Позначте в них спільну частину і скажіть, чи є ці слова спорідненими. Чому?
— Прочитайте додатковий теоретичний матеріал на С. 28.
— З’ясуйте, які з поданих нижче слів є спорідненими. (Літо—літечко, вода — водичка, літати — літак,голуб—голубчик, гора — горіти)
— Спишіть парами лише споріднені слова й позначте в них корінь.

— У яких словах спільні частини тільки звучать і пишуться одна¬ково, але значення мають різне? (Гора — горіти)
2. Робота з картками за варіантами
— Із групи слів виберіть спільнокореневі та визначте корінь.
Дорогий, дорога, подорожник, придорожний.
Сніжинка, сніжний, підсніжник, пролісок.
Син, синій, синець, синівська, спросоння, сон, синок, сонний.
3. Фізкультхвилинка
4. Творча робота (вправа 57)
— Розгляньте малюнки і запишіть назви зображених предметів у три стовпчики.
Годинник Шпаківня Голубник
— Чому ці предмети так називаються? (Годинник показує час, тобто години; шпаківня — житло шпаків; голубник — будиночок для голубів.)
— Доберіть до кожного слова спільнокореневі і запишіть їх. (Година, годинонька, годинникар, годинничок, годинка; шпак,
шпачок, шпаченя, шпачиха; голуб, голубок, голуб’ятко, голуб’я)
— Позначте у словах кожного стовпчика корінь (спільну частину).
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Самостійна робота (вправа 58)
— Прочитайте і спишіть вірш.
— На які питання відповідають виділені слова і що вони називають? (Яснесенький, тихесенький, малесенький — який?, називають ознаку предмета.)
— Користуючись поясненням у додатковому теоретичному матеріалі на С. 29, визначте корінь у словах яснесенький, малесенький. (Яснесень¬кий — ясний, ясно; малесенький — малий, маленький, мало)
2. Гра «Хто більше?» (вправа 59)
— Доберіть спільнокореневі слова — назву предмета, назву ознаки і назву дії — з коренем зим. (Зима, зимонька, зимка, зимівля, озимина; зимній, зимовий, зимувати, дозимувати, перезимувати)
— Визначте переможців!
V. Підсумок уроку
— Які слова є спорідненими?
— Чи достатньо тільки однакового написання коренів, аби вважати слова спільнокореневими?
— Наведіть приклади споріднених слів. Який у них корінь?
— Чому горе і гора не є спорідненими?
— А сніг і сніжок? Чому?
— Що треба зробити, щоб правильно визначити корінь у словах?
VI. Домашнє завдання з інструктажем
Додатковий теоретичний матеріал на С. 28, 29, вправа 60.

Тема. Корінь слова. Спільнокореневі слова

Мета: формувати в учнів уявлення про спільнокореневі слова, корінь на основі споріднених слів; розвивати вміння виділяти споріднені слова та виділяти в них спільну частину; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння спостерігати, аналізувати, зіставляти; вихову¬вати акуратність, уважність у роботі.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності
І. Хвилинкачистопису клю ий чик чов
— Чи можете ви утворити слова з цих буквосполучень? (Ключ, ключик, ключовий)
— Ці слова і стали своєрідним ключиком до нашої роботи на сьогоднішньому уроці. Ми дізнаємося, як називаються низки слів, подібні до щойно утворених. Спробуйте самі творити і знаходити причину об’єднання таких слів. У цьому нам допоможуть і підручник, і таблиця.
III. Робота над вивченням нового матеріалу
І. Робота з підручником (вправи 50 і 51)
— Розгляньте малюнки й доберіть із довідки підписи до них. Запишіть слова у тому порядку, в якому подано малюнки. (Клен, кленок, кленовий листок)
— Поміркуйте, від якого слова утворені слова кленок і кленовий ли¬сток. (Від слова клен)
— Чи можна вважати ці слова родичами, спорідненими? (Так, бо кленок — це маленький клен, кленове листя — це листя з клена.)
— Знайдіть у записаних словах (однакову) спільну частину і позначте її зверху дужкою.
— Так от, спільна частина клен і робить ці слова спорідненими. А сама вона називається коренем, споріднені слова ще називаються спільнокореневими. Спробуйте навести свої приклади. (Липа, липка, липовий; стіл, столик, столяр; риба, рибка, рибалка, рибалити)
— Що ж таке корінь? Що ми позначаємо дужкою? (Спільна частина споріднених слів, яку ми позначаємо дужкою)
— Які слова є спільнокореневими? (Слова, у яких спільний корінь і за написанням, і за значенням, є спільнокореневими.)
— Прочитайте слова у вправі 51.
— Чи є серед них споріднені? Чому ви так вважаєте? (Гуска, гусочка, гусеня, гусак, бо в них корінь гус.)
— А чому решта слів не є спорідненими з названими словами? (Бо в словах курча і шпак немає спільної частини гус.).
— Запишіть тільки споріднені слова й позначте в них дужкою
корінь.
2. Ознайомлення з правилом (С. 26)
— Прочитайте правило і запам’ятайте його.
3. Фізкультхвилинка
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Самостійна робота (вправа 52)
— Спишіть слова і позначте в них спільну частину — корінь. (Рід, рідний, рідненька, споріднені, поріднилися)
2. Робота з таблицею
— Прочитайте слова. (Гай, гайок, гайочок, гайовий)
— Чи можна їх назвати спорідненими? Чому? (У них спільний корінь
гай)
— Складіть і запишіть речення з одним із цих сліп. (Шумить густий зелений гай.)
— Запишіть споріднені слова і позначте в них корінь. (Лис, лисиця, лиска, лисеня, лисячий; трава, травичка, трав’яний, травень; береза, березовий, березень)
3. Робота в парах (вправа 53)
— Прочитайте і запам’ятайте скоромовки. Позмагайтесь зі своїм сусідом по парті, хто промовить їх швидше і без помилок.
— Як ви зрозуміли другу скоромовку?
— Запишіть скоромовки по пам’яті й перевірте написання одне одного.
— Знайдіть у кожній скоромовці спільнокореневі слова й позначте в них спільну частину.
4. Гра «Ланцюжок споріднених слів»
— Кожна група отримує слово, до якого треба дібрати споріднені слова. Виграють ті учні, чия група правильно добере найбільшу кількість слів.
Вода Хмара Мова
Водичка хмарка мовний
Водиця хмаринка промовити
Водяний хмарний розмова
Водяник хмаритись скоромовка

Рука ручка
Рукав ручний
Рукавиця наручний
Рукавчик підручник
Рукавичка
— Доберіть спільнокореневі слова до слова рука.
— Що ви помітили? (Так, дійсно корінь рук = руч, бо всі ці слова за значенням пов’язані з рукою, лише в корені відбулося чергування к — ч. Про це ви більше дізнаєтеся пізніше.)
V. Підсумок уроку
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Що таке корінь?
— Які слова називаються спорідненими?
— Наведіть приклади.
VI. Домашнє завдання з інструктажем
Правило на С. 26, вправа 55.

Тема. Написання службових слів окремо від інших. Вживання службових слів за змістом речення.

Мета: вчити учнів доречно вживати службові слова в реченнях; формувати навички правильної вимови службових слів і їх написання з іншими словами; удосконалювати навички роботи над реченням; виховувати доброту, чуйність, співчуття; формувати вміння слухати й сприймати тексти з першого прочитування.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 45)
— Зачитайте, як ви зв’язали кожну пару слів за допомогою служ¬бового слова. (Пароплав у морі; автомобіль на дорозі; міст через річку; хмара в небі; вугілля під землею; гриб під деревом)
— Які речення з утвореними словосполученнями ви склали/
— Чи всі службові слова ви писали окремо від інших слів? (Так, бо це слова, тому їх треба писати окремо одне від одного.)
2. Хвилинка чистопису Під за над від перед до
— Запишіть ці слова. Доберіть до них такі слова, щоб вийшли пари з протилежним значенням. Наприклад, з портфелем — без портфеля. (Під кущем — над кущем; за школою — перед школою, від бабусі — до бабусі)
— Як ви писали службові слова? (Окремо від інших слів)
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення геми й мети уроку
1. Гра «Спіймай службове слово»
— Я буду проказувати речення, а ви оплесками у долоні ловитимете службові слова.
( У) ліс (під) ялинкою жив заєць (із)зайчихою.
(За) лісом, ( за)пралісом золота діжа сходить.
(Над )нашою хатою пролетіли журавлі.
Молодші школярі йдуть (до) школи ( з ) радістю.
— Отже, сьогодні ми будемо знаходити в реченнях службові слова й правильно їх писати разом з іншими. З’ясуємо, чи дійсно службові слова необхідні в нашій мові. Також будемо вчитися аудіювати тексти.
IV. Робота над вивченням нового матеріалу
1. Колективна робота з підручником (вправа 46, 47)
— Прочитайте казку «Зайчик і Місяць».
— Подумайте, від чого стало тепло Зайчикові. Чи справді промені Місяця були теплими? (Зайчикові стало тепло від співчуття Місяця, від того, що в стогу соломи Зайчик зігрівся. А промені Місяця не дають тепла.)
— Чим Місяць допоміг Зайчикові? (Своєю чуйністю він, підказав Зайчикові, що можна сховатися й зігрітися у стогу соломи.)
— Визначте в тексті зачин і кінцівку.
— Випишіть спонукальні речення. (Місяцю, любий, погрій мене своїми променями. Іди полем, полем. Прямуй до високого стогу соломи.)
— Прочитайте вголос речення, в яких є слова ввічливості, звер¬тання. (Місяцю, любий, погрій мене своїми променями. — Звертання Місяцю, любий. Спасибі, любий Місяцю. — Слово ввічливості спасибі; любий Місяцю — звертання.)
— Вставте у вправі 47 замість крапок службові слова і все запишіть. (Повиває (звідки) з лугу; сів (де?) під кущем; прямуй (куди?) до стогу; за¬рився (куди?) в солому;усміхається (до кого?) до Місяця.)
— Звірте свою роботу із виконаним завданням на дошці й виправте помилки.

V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Самостійна робота (вправа 48)
2. Робота з картками
— Зараз ви одержите картки, на яких написані самостійні слова, а також набір службових. До кожного самостійного треба дібрати служ¬бове. Картки — за двома варіантами.
Іваріант: (на) полі, (на) дереві, (у) лісі, (під) дубом, (за) селом, (до) міста, (через) річку, (без) турбот, (біля) озера.
II варіант: (за) обрієм, (від) бабусі, (над) ставком, (з) каші, (під) стільцем, (біля) печі, (на) столі, (у) відрі.
Виконайте роботу й обміняйтесь зошитами із сусідом по парті для перевірки. Якщо є непорозуміння, запитуйте у всього класу.
VI. Навчальне аудіювання. Перевірка аудіативних умінь «Пелюстка і квітка» (Іванка Дівакова. Аудіювання на уроках читання у 2-4 класах. — 2-е вид., перероб. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 48 с. — С. 7-8).
VII. Підсумок уроку
— Навіщо ми використовуємо службові слова? (Для зв’язку самостійних слів у реченні)
— Наведіть приклади. (Діти гралися майданчику. — Діти гралися на майданчику.)
— Як пишеться службові слова? (Окремо)
VIII. Домашнє завдання з інструктажем
Вправа 49.

Тема. Спостереження за роллю службових слів у реченні.

Мета: продовжувати давати учням уявлення про службові слова та їх роль у реченні;формувати навички правильно вимовляти їх та писати окремо від інших слів; вчити складати текст з деформованих речень, вести діалог; виховувати любов до природи та обережність у поводженні на дорогах.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети
уроку
— Прочитайте вірш, записаний на дошці:
Жив (на) світі дід Василь.
(У) кисіль він сипав сіль.
Цукор клав (у) холодець, (а)
(у) чай — жовтки (з) яєць.
Був дідусь наш (не) дивак,
(а) робив це просто так,
(а) робив це все (для) штуки,
(щоб) сміялися онуки.
(В. Бичко)
— Що ви помітили? (У вірші пропущені слова).
— Вставте їх і прочитайте, що вийшло.
— Хто знає, як називаються такі слова? (Службові)
— Сьогодні ми будемо продовжувати поговорити про службові слова: чому вони так на¬зиваються, яка їх роль у реченні. Також сьогодні ми вчитимемося скла¬дати текст із деформованих речень і вести діалог.
ІІІ. Робота над вивченням нового матеріалу
1. Виконання вправи 41.
1. Попрацюйте разом! Виразно прочитайте текст. Подумайте, яку його час¬тину треба читати швидше, голосніше, з напруженням.
ВОЛОХАН — СМІЛИВИЙ І ПРУДКИЙ
Умк зробив для молодшого брата Тико ма¬ленькі нарти. Хлопчик запріг у них свого собаку Волохана.
— Волохане! Біжи в тундру! — скоманду¬вав Тико. Собака вивіз хлопчика на високий горбок. А з другого боку горба лежав на снігу білий ведмідь. Побачивши хлопця й собаку, він схопився на ноги і кинувся до саней.
— Волохане! — загукав Тико. — Тікай! Ай-яй! Як вихор, зірвався Волохан. Швидко біг
ведмідь, та не догнати йому Волохана!
За Миколою Трублаїні
Нарти — сани, в яких їздять на собаках.
2. Поділіть текст на три частини.
3. Спишіть виділене речення. Підкресліть службові слова. Прочитайте записане без підкреслених слів. Зробіть висновок, для чого вживаються такі слова.
2. Прочитай і спиши словосполучення. ( вправа 42)
Вийшли на вулицю; поїхали в метро; зу¬стріч з друзями; від понеділка до четверга; хлопчики й дівчатка; малий, але сильний.
— За допомогою яких слів зв’язані між собою виді¬лені слова?
3.Робота над лічилку.(вправа 43)
Ку-ку-рі-ку, півнику, гайда!
Була в мене дівчина Найда.
І хліб пекла, й по телята йшла,
і корову заганяла,
та ще й пісеньку співала.
— До яких слів не можна поставити питання?
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота над вправою 44
— Прочитайте слова. Подумайте, які слова треба додати в кожному рядку, щоб утворилися речення.
Дерева, білка, пеньок, стрибнула; лапках, тримала, вона, шишку; пеньку, поснідала, білочка.
— Складіть і запишіть речення. Підкресліть слова,які ви додали.
V. Підсумок уроку
— Як називають слова, до яких не можна поставити питання? (Службові слова)
— Чому? Наведіть приклади. (Часто без них не можна скласти речення. Бо службові слова служать для зв’язку слів.)
(Перелітні птахи повернулися з вирію. Я відвів молодшу сестричку до бабусі. Олівець закотився під стіл.)
VI. Домашнє завдання з інструктажем
Вправа 45.

Тема. Позначення м’якості приголосних знаком м’якшення (ь).

Тема. Позначення м’якості приголосних знаком м’якшення (ь). Перенос слів зі знаком м’якшення ь. (Вправи 224-228.)

Мета. Формувати в учнів навички правильної вимови й написання слів із знаком м’якшення. Розвивати вміння здійснювати перенос слів

із знаком м’якшення, робити звуко-буквений аналіз таких слів. Обладнання. Таблиця «Пиши красиво і правильно», малюнки: олень, лось,лань, сіль, рись, заєць, кріль.

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

Зачитування тексту диктанту безперервної дії з уроку 111 і далі (3—4 учні виступають зі своїми повідомленнями — власним варіантом продов­ження диктанту).

II. Каліграфічна хвилинка.

1.Запис знаку м’якшення (зі з’єднанням і без нього).

ьььь

2.Вправа-конкурс.

—         Каліграфічно запишіть якомога більше слів зі знаком м’якшення
(час для запису — 2 хвилини).

3. Зачитування записаних слів. Спостереження за вимовою м’яких при­ голосні»: звуків, визначення букви, яка «означає м’якість них приголосних.

III.Робота над новим матеріалом.

1.Самостійне опрацювання вправи 224 (усно).

—      Яка буква позначає м’якість звука [н’]? (Буква «знак м’якшення»)

2.Вибіркове списування (за вправою 225).

а) Самостійне читання вірша;

б) вибіркове списування за завданням 2:

в) спостереження за вимовою парних твердих та м’яких приголосних звуків.

Висновок. М’якість приголосних звуків позначається буквами і, я, ю, є і знаком м’якшення ь.

3.Опрацювання правила (с. 95). Фізкультхвилинка.

4.Творча вправа 226.

—      Спишіть, змінюючи слова за зразком (багато   — один).

5.Самостійне творче списування (за вправою 227) з фронтальною пере­віркою.

—       Спишіть слова, вставляючи, де треба, знак м’якшення.

6.Малюнковий диктант із самоперевіркою.

Слова завчасно записані на закритій дошці. Учитель показує малюн­ки, а учні записують слова: олень, лось, лань, сіль, рись, заєць, кріль.

Назвіть м’які приголосні у кожному слові і букви, які позначають
м’якість попередніх приголосних звуків.

7.Перенос слів із знаком м’якшення.

—Випишіть із каліграфічної хвилинки слова зі знаком м’якшення всередині слова.

—Як би ви перенесли таке слово з рядка в рядок?

Діти пропонують свої варіанти відповідей. Вчитель, при потребі, ви­правляє, спрямовує.

IV.Підсумок уроку.

V.Домашнє завдання з інструктажем.

Вправа 228, с. 95 — правило.

 

Тема: Написання півовалів, розкритих вліво і вправо.

Тема: Написання півовалів, розкритих вліво і вправо.

Мета. Вчити писати малі та великі півовали. Збагачувати словниковий
запас школярів..
Хід уроку

І. Повторення назв ліній сітки зошита.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Відгадування загадки.
До нас на урок завітав новий  учень :

Є у лісі ведмедик,
дуже ласий до меду,
до солодких ожинок,
до суничок, малинок.
Ще у лісі густому
є малесенький гномик,
теж він любить ожину
і суницю, й малину.
Велет-гном і Малятко,
так ведмедика звати
добрі друзі, щоранку
разом сходять із ганку,
щоб збирати ожину,
і суницю, й малину. Є у лісі ведмедик,
дуже ласий до меду,
до солодких ожинок,
до суничок, малинок.
Ще у лісі густому
є малесенький гномик,
теж він любить ожину
і суницю, й малину.
Велет-гном і Малятко,
так ведмедика звати
добрі друзі, щоранку
разом сходять із ганку,
щоб збирати ожину,
і суницю, й малину.
Ви  вже зрозуміли що це ведмедик.
А щоб зним ще ближче познайомитись давайте подивимось мультфільм
.

2. Бесіда з учнями.
– Як звати цього ведмедика? ( Вінні-Пух )
– Назвіть його друзів.
– Що Пух дарував Ослику?
– Який подарунок приніс Вінні-Пуху П’ятачок?
– Що б ви, діти, подарували ведмедику?
3.Складання речень за схемами.
|___ ___ .
|___ ___ ___.
4.Визначення теми і мети уроку.

Ведмедик приніс завдання від звірят лісової школи.
Ось такі значки писали учні цієї незвичайної школи( с С ).
На цьому уроці, малята, ми теж навчимося зображувати півовали.
5.Письмо малих півовалів:
а) лівого півовалу;

6.Пальчикова гімнастика.
Мудрі пальці вказівні,
Але ще слабкі вони.
Треба їм потренуватись,
Треба сили набиратись.
Діти ставлять на парту подушечки обох вказівних пальців і натискають
ними на парту. Повторюють віршик кілька разів.

Слухання казки:

Казка про ведмедика Непосидька
Олена Заміховська
У дрімучому лісі стояла собі хатка, де жили стара ведмедиця зі своїм сином-ведмедиком. Називався він Непосидько. Якось уранці ведмедика розбудив сонячний зайчик, що весело стрибав по хаті. Ведмедик здивувався: „Звідки він тут узявся?” А зайчик тим часом у вікно утік. Почав Непосидько маму будити:
– Пусти мене погуляти з сонячним зайчиком!
Ведмедиця натягнула ковдру на самий ніс і пробурчала:
– Ще зима, весни ще кілька тижнів чекати. Спи!..
Але ведмедику не спалося. Він тихенько зліз з ліжечка, прочинив двері й визирнув надвір.
Бачить – справді ще зима, хатку снігом завалило, а сонячного зайчика вже нема. Сива хмара закрила небо, в лісі потемніло. Пішов ведмедик у ліс сонячного зайчика шукати. Бачить, синичка по гілках стрибає і теж наче щось заклопотано шукає.
– Ходи сюди! – гукає ведмежатко. – Мене звати Непосидько, а тебе?
— Я звуся Жовтаня.
— Давай побавимось! – каже ведмедик.
— Я дуже голодна, зима кінчається, а в лісі вже зовсім їжі не залишилося.
Скоріше б уже весна! – Сказала Жовтаня і полетіла геть.
Іде Непосидько далі. І раптом у нього над вухом хтось як крикне:
– Кар-р-р!!
Ведмедик з переляку видряпався на якесь деревце. Бачить: у нього перед носом гойдається кілька червоних ягід. І згадав ведмедик про голодну синичку. Почав її гукати:
— Агов, Жовтаню, де ти? Лети сюди, я знайшов тобі сніданок.
Прилетіла синичка:
— Та це ж горобина! Така смакота! – подзьобала ягідок і каже:
— А тепер і побавитись можна!
І почали вони у піжмурки гратися. Ох, як весело їм було!

7.Відповіді на проблемні запитання.
— Що любить їсти ведмідь?
— Де хижак влаштовує свій барліг?
(У великому дуплі, під корінням вивернутого дерева, під скелею або
просто в густому ялиннику робить звір барліг. )
— Чи впадає він у повне заціпеніння?
(Звір не впадає, а дрімає, прислухаючись, що робиться навкруги, і в разі
небезпеки залишає барліг. У теплі малосніжні зими, коли є багато їжі,
частина самців бродить майже цілу зиму).
8. Дітки а пригадайте пісеньку про ведмедя.
А цю пісеньку ви чули?

Ведмедик смокче лапу, бо хоче їсти.
9.Письмо великих півовалів по лініях-опорах.


Великий півовал подібний за формою до малого, але відрізняється за
розміром.
10)Фізкультхвилинка.
Подивіться , он за нами,
Жовкне ліс на видноколі.
Озирніться — он сосна,
Сумно їй, вона одна.
Листячко зберіть під кленом.
Будем листячком махать,
Всіх звірят розвеселять.
Діти в лісі гуляють,
Бігають, стрибають,
Комариків відганяють
Та додому повертають.
11. Письмо правого великого півовала.


12. Переказ переглянутого мультфільму:

Дітки розкажіть чому Вінні – Пух потрапив у таку пригоду?

ІІІ. Штрихування Вінні -Пуха.


Малята, нашому лісовому гостю час повертатися додому. На згадку
він залишає своє фото. Зробимо його кольоровим.

ІV. Підсумок уроку.

1.Письмо на дошці вивчених півовалів.

2.Вивчення вірша Н. Кириян  «Ведмідь» «В лісі є зелена хата».
Яедмідь заліг
У свій барліг,
Коли на землю
Випав сніг.
Коли ведмідь устане,
Тоді і сніг розтане.
Ведмідь-сонько
Усе ще спить,
Тому і сніг
Навкруг лежить.
Коли ведмідь устане
Тоді і сніг розтане.